Особливості реалізації порівняльного змісту в конструкціях названого типу полягають у тому, що показниками порівняння є окремі спеціальні лексеми:
1) синсематичні слова (лексеми відкритої семантики) на зразок: схожий, подібний, здаватися, скидатися тощо: Іноді посеред луки розкішно кущився верболіз, схожий на копицю сіна (Г. Тютюнник);
2) прийменники подібно до, у вигляді, на зразок: Це було щось на зразок водевілю;
3) сполучники і модально-порівняльні частки: як, мов, немов, наче, неначе, ніби, нібито тощо: Віки минули, як єдиний схлип (О. Пахльовська). Твої слова – як білий вітер з дюн, зіщулених від подиху стихій (О. Пахльовська).
Отже, порівняння в мові реалізується різними способами, у тому числі вказівкою на явище подібності із залученням морфолого-синтаксичних засобів, що їх має мова для вираження означеної категорії. Передаючи порівняльну семантику, близьку в семантичному відношенні, ці утворення різняться за видом синтаксичного зв’язку, формами його граматичного вираження, сполучниками модальності тощо.
Унаслідок зіставлення конструкцій, що реалізують семантику порівняння, можуть бути виділені синонімічні ряди, представлені різними зворотами. Для ПК обставинного типу це такі:
1) зі сполучником як;
2) зі сполучниками мов, немов, наче, ніби тощо;
3) прийменниково-відмінкова конструкція з прийменником подібно до, у вигляді, на зразок та ін.;
4) словоформа в орудному відмінку;
5) прислівники із префіксом по- і суфіксами -ому, -ему, -и, -е;
6) із суфіксоїдами -подібно, -видно.
У межах синонімічного ряду сполучення з порівняльним сполучником як є домінантним, оскільки він наділений більшою частотністю, незалежністю від умов контексту, найменшою кількістю зіставлень, слабше забарвлений у модальному та функціонально-стилістичному плані. Модальне забарвлення конструкцій зі сполучником ніби відзначене помітним відтінком гіпотетичності, умовності.
Синтаксичні конструкції, що різняться сполучником як, з одного боку, та модальними сполучниками, з іншого, кваліфікують як синонімічні, оскільки за допомогою сполучника змінюється модальність висловлювання, тобто сполучник слугує синтаксичним показником. Сполучник як та похідні від нього (так само як, все одно як, зовсім як) створюють дійсність, реальність порівняння, тобто встановлюють подібність, яка справді існує: Пливли над лісом фіалкові хмари, як обважнілі кетяги бузку (Л. Костенко) – за кольором і обрисами хмари справді бувають схожі на кетяги бузку; цей образ-порівняння створює завершену зорову картину.
Різні типи конструкцій характеризуються неповним набором синонімічних паралелей, що зумовлено структурно-семантичними особливостями пояснюваних слів і порівняльного компонента, ступенем з’єднаності елементів тощо.
Спробуємо визначити синонімічні паралелі для речення Хилиться він під косою, мов колос (Л. Костенко):
1) Хилиться він під косою, як колос;
2) Хилиться він під косою подібно до колоса;
3) Хилиться він під косою колосом;
4) Хилиться він під косою колосоподібно.
Напр: Вона фарбує кам’яного, як сива пташка, тулиться до нього (Л. Костенко).
Синонімія ПК атрибутивного типу:
1) зі сполучником як;
2) зі сполучником мов та ін.;
3) зворот із прикметником подібний, схожий та ін.;
4) складний прикметник із суфіксоїдами -подібний, -видний;
5) прикметник.
Напр: Будеш їхати снігом поволі до весни крізь завії, мов дим (І. Драч).
1) Будеш їхати снігом поволі до весни крізь завії, як дим;
2) Будеш їхати снігом поволі до весни крізь завії, схожі на дим (подібні до диму);
3) Будеш їхати снігом поволі до весни крізь димоподібні завії;
4) Будеш їхати снігом поволі до весни крізь димові завії.
Зіставлення ПК різного оформлення свідчить про те, що в усьому синонімічному ряду зберігається основний семантичний зміст висловлення, однак відбуваються певні зміщення в структурно-семантичному та експресивно-стилістичному планах.
До синонімічного ряду не вводимо СПР із підрядною порівняльною частиною, яка відрізняється наявністю додаткової предикативної лексеми.
