Для експонентної функції
справедливий розклад
, (1)
інтервал збіжності якого
.
Залишковий член ряду (1) має вигляд
. (2)
При більших по модулю значеннях
ряд (1) мало придатний для обчислень. Тому звичайно діють у такий спосіб: нехай
,
де
— ціла частина числа
та
— дробова частина його.
Маємо:
. (3)
Перший множник добутку (3) може бути знайдений за допомогою множення:
якщо
,
або
якщо
.
Тут

причому
або
, для забезпечення заданої точності, варто взяти з досить великим числом десяткових знаків (у наш час число
визначене з понад 300 десятковими знаками).
Що стосується другого множника
добутку (3), то для обчислення його користуються наведеним вище розкладом
, (4)
який при
утворює швидко збіжний ряд, тому що на підставі формули (2) для залишкового члена
маємо оцінку
. (5)
Можна вивести (спробуйте це зробити самостійно) більш точну формулу для оцінки залишку
при
:
. (6)
Якщо похибка
задана, то необхідне число членів
можна знайти підбором, розв’язуючи нерівність
.
Можна довести, що якщо
— задана припустима залишкова похибка й
, то процес підсумовування варто припинити, як тільки буде виконана нерівність
,
де
.
Іншими словами, процес підсумовування припиняється, якщо останній обчислений член
по модулю не перевищує
, при цьому
.
Приклад 1. Знайти
з точністю до
.
Розв’язок.
Послідовно маємо:

Округляючи суму до п'яти десяткових знаків після коми, одержимо:
, (10)
з похибкою
.
Для обчислення значень загальної показової функції
(
) можна використати формулу
.