Цілі організації конкретизують її подальшу діяльність і мають відповідати таким вимогам:
1. бути конкретними,
2. чітко визначеними
3. підлягати визначенню;
4. мати різну тривалість дії:
Ø оперативний, поточний — до одного року;
Ø середньотермінові — від одного до п'яти років;
Ø довготермінові — від п'яти до десяти років;
Ø перспективні — на невизначений період, спрямовані на майбутнє, необмежені в часі;
3) бути реальними (чого можна досягти з наявними організаційними ресурсами);
4) не мають виникати суперечності між ними, а навпаки, вони мають взаємодоповнювати одна одну.
Управління за цілями орієнтується на досягнення сукупностей цілей та завдань, що стоять перед організацією. Тому кожен керівник від вищої ланки до нижчої повинен мати чіткі цілі в межах його повноважень. Процес планування за цілями відбувається у чотири етапи:
1)визначення повноважень і обов'язків усіх керівників підприємства;
2) розробка цілей менеджменту в межах установлених повноважень;
3)складання реальних планів досягнення визначених цілей;
4) установлення контролю, здійснення аналізу, оцінювання роботи та її результатів кожного менеджера підрозділів.
Концепція управління за цілями передбачає:
Ø використання творчого потенціалу колективу. На цей фактор орієнтовано кінцеві результати організації;
Ø наявність сильної волі;
Ø організація повинна мати 4—6 основних цілей;
Ø ключові результати організації визначаються за такими трьома показниками:
1) комерційна діяльність (обіг організації, покриття витрат, постійні та тимчасові витрати виробництва, доля на ринку збуту, рентабельність і платоспроможність організації, використання капіталу);
2) функціональна діяльність організації (кількість та якість виробленої продукції, використання проектних або виробничих потужностей, сировини, матеріалів, енергії);
3) некомерційна діяльність організації (ефективність роботи персоналу, мотивація працівників, співробітництво з іншими організаціями, досвід роботи працівників, імідж підприємства).
Управління за цілями починається з аналізу того, що розроблено на певний момент, перспективного майбутнього, і які корегування слід внести під час реалізації цілей. Наступним кроком є складання декларацій. Декларація — це документ, що має індивідуальні й колективні цілі працівників організації та підрозділів. Усі цілі, сформовані в декларації, класифікуються за такими напрямами:
1. кінцевий результат організації (наприклад, випуск певного обсягу продукції або надання послуг);
2. на здійснення певного виду роботи або ділянки роботи (наприклад, удосконалення технології);
3. на досягнення певного стану об'єкта управління (наприклад, підвищення кваліфікації).
4. Декларація дає змогу визначити конкретних осіб, відповідальних за справу, обов'язки кожного, персональну відповідальність, створення умов для заохочення.
5. Позитивними ознаками управління з цілями вважаються:
— поліпшення ефективності роботи організації за рахунок того, що кожен має чітке уявлення про свої цілі та цілі організації;
6. підвищення мотивації до роботи як результат участі в ре-алізації цілі;
7. покращання стосунків між керівництвом та підлеглими;
8. удосконалення системи контролю і оцінювання роботи кожного члена організації.
9. Негативними ознаками управління за цілями є:
— неефективність такої системи управління на тих підприємствах, де, як правило, цілі ставлять представники вищої ланки, не заохочуючи до їх постановки та вирішення менеджерів середньої та нижньої ланок;
— неефективність такої системи у разі, якщо немає особистої мотивації;
10. брак необхідної інформації;
11. поганий стан контролю в організації;
— неефективність такої системи на тих підприємствах, де немає ініціативи, а також коли є бюрократичний стиль управління;
— неефективність системи, якщо керівництво концентрує увагу на досягненні короткотермінових і поточних результатів організації та не оцінює довготермінові цілі.
