русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Консорціумі та паралельні кредити.


Дата додавання: 2015-01-08; переглядів: 857.


Консорціумне кредитування здійснюється з метою забезпечення гарантії повернення великих кредитів, зменшення рівня ризику у кредитуванні проектів, які потребують значних капітальних вкладень.

Банківський консорціум — це тимчасове об'єднання банків, які створюються для координації дій у проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди.

Банківський консорціум утворюється банками на паритетних засадах. На постійній основі консорціуми можуть створюватись для проведення операцій на валютних ринках або великомасштаб­них лізингових чи факторингових операцій на ринках позичково­го капіталу. Банківські консорціуми можуть формуватися з ме­тою об'єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.

Кількість учасників такого консорціуму не обмежується. Дії учасників координує головний банк (лідер), який представляє ін­тереси консорціуму, але діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму банк-лідер отримує спеціальну винагороду, крім відсотків та ко­місійних, що покривають його витрати. Як правило, банком- лідером виступає банк, що обслуговує клієнта, якому для реалі­зації проекту потрібні кошти у значних обсягах (великий кредит). Разом з тим позичальник, що бажає одержати кредит у великому розмірі, може самостійно визначити банк, який візьме на себе зо­бов'язання з організації банківського консорціуму та виконання функцій головного банку. Якщо це не банк клієнта, то, як прави­ло, головним банком визначається один із великих банків з до­статніми пасивами (ресурсами), котрий має досвід проведення великих кредитних операцій, має налагоджені зв'язки з кредит­ними та фінансовими установами, кваліфікованих працівників, який користується високою репутацією у банківських колах.

Умовою прийняття банків у консорціум є згода на мінімаль­ний розмір участі, який залежить від обсягів кредиту, що нада­ється позичальнику, та ступеня ризику за цією операцією. Чим більш значний кредитний ризик за проектом, що кредитується, тим більша кількість банків може брати участь у консорціумі, що зменшує ризик для кожного банку.

Усі члени консорціуму несуть солідарну відповідальність пе­ред позичальником.

Банк-лідср виконує такі функції посередника між позичальни­ком та банками-учасниками:

-ведення переговорів щодо умов кредитної угоди;

-вивчення запропонованого до кредитування проекту та ри­зику, пов'язаного з проведенням цієї операції, їх оцінки з ураху­ванням зауважень та пропозицій банків-учасників;

-розроблення та узгодження кредитної угоди;

-отримання від банків-учасників коштів у розмірі частки (квоти) їх участі у консорціумі (мобілізація кредитних ресурсів);

-узгодження умов кредитної операції;

-надання кредиту позичальнику;

-контроль за виконанням умов кредитної угоди;

-отримання від позичальника коштів на оплату основного боргу, відсотків та розподіл їх між банками-учасниками;

-розповсюдження між банками-учасниками фінансових зві­тів та іншої інформації позичальника;

отримання документації, потрібної для прийняття рішення про кредитування.

Надання консорціумного кредиту здійснюється на загальних підставах і принципах, як і інші види банківського кредиту, з до­триманням банками-учасниками економічних нормативів, що ре­гулюють їхню діяльність змінюється тільки механізм акумуляції кредитних ресурсів та процедура подання кредитів.

Взаємовідносини між учасниками консорціуму та позичаль­никами регулюються кредитним договором, який підписується всіма учасниками консорціуму та позичальником. Цей договір має містити такі основні статті:

--перелік учасників консорціумної угоди;

--сума та термін кредиту;

-періодичність і порядок надання кредитів;

--процентна ставка, порядок нарахування та сплати процентів;

--умови дострокового погашення;

--порядок компенсації позичальником можливого збільшення вартості проекту;

-анкції за порушення умов договору;

-підписи та печатки всіх учасників угоди;

тощо.

Після укладання кредитної угоди головний банк акумулює кошти банків-учасників і розпочинає кредитування позичальни­ка. Кредит може надаватись таким чином:

-за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначе­ному банку;

-шляхом гарантування загальної суми кредиту головним бан­ком або групою банків, а кредитування здійснюється у міру ви­никнення потреби у позичці;

-шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кре­дитних ресурсів за рахунок залучення інших банків до участі у консорціумній угоді.

Повернення кредиту, сплата відсотків і комі­сійних, які покривають витрати банків-учасників, здійснюються пропорційно до ролі їх та частки участі, передбачених консорці- умною угодою.

Деяку схожість з консорціумним кредитом має паралельний кредит. У такій угоді беруть участь два або більше банків, кож­ний з яких самостійно веде переговори з позичальником, а потім вони узгоджують між собою умови кредиіування, щоб у підсум­ку укласти кредитні договори з позичальником на однакових умовах. Кожний банк самостійно надає позичальнику визначену частку кредиту. Повернення кредиту і сплата відсотків здійсню­ються позичальником кожному банку-кредитору окремо.


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Особливості кредитування торгівельних підприємств та організацій. | Кредити під заставу цінних паперів.


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн