Консорціумне кредитування здійснюється з метою забезпечення гарантії повернення великих кредитів, зменшення рівня ризику у кредитуванні проектів, які потребують значних капітальних вкладень.
Банківський консорціум — це тимчасове об'єднання банків, які створюються для координації дій у проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди.
Банківський консорціум утворюється банками на паритетних засадах. На постійній основі консорціуми можуть створюватись для проведення операцій на валютних ринках або великомасштабних лізингових чи факторингових операцій на ринках позичкового капіталу. Банківські консорціуми можуть формуватися з метою об'єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.
Кількість учасників такого консорціуму не обмежується. Дії учасників координує головний банк (лідер), який представляє інтереси консорціуму, але діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму банк-лідер отримує спеціальну винагороду, крім відсотків та комісійних, що покривають його витрати. Як правило, банком- лідером виступає банк, що обслуговує клієнта, якому для реалізації проекту потрібні кошти у значних обсягах (великий кредит). Разом з тим позичальник, що бажає одержати кредит у великому розмірі, може самостійно визначити банк, який візьме на себе зобов'язання з організації банківського консорціуму та виконання функцій головного банку. Якщо це не банк клієнта, то, як правило, головним банком визначається один із великих банків з достатніми пасивами (ресурсами), котрий має досвід проведення великих кредитних операцій, має налагоджені зв'язки з кредитними та фінансовими установами, кваліфікованих працівників, який користується високою репутацією у банківських колах.
Умовою прийняття банків у консорціум є згода на мінімальний розмір участі, який залежить від обсягів кредиту, що надається позичальнику, та ступеня ризику за цією операцією. Чим більш значний кредитний ризик за проектом, що кредитується, тим більша кількість банків може брати участь у консорціумі, що зменшує ризик для кожного банку.
Усі члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальником.
Банк-лідср виконує такі функції посередника між позичальником та банками-учасниками:
-ведення переговорів щодо умов кредитної угоди;
-вивчення запропонованого до кредитування проекту та ризику, пов'язаного з проведенням цієї операції, їх оцінки з урахуванням зауважень та пропозицій банків-учасників;
-розроблення та узгодження кредитної угоди;
-отримання від банків-учасників коштів у розмірі частки (квоти) їх участі у консорціумі (мобілізація кредитних ресурсів);
-узгодження умов кредитної операції;
-надання кредиту позичальнику;
-контроль за виконанням умов кредитної угоди;
-отримання від позичальника коштів на оплату основного боргу, відсотків та розподіл їх між банками-учасниками;
-розповсюдження між банками-учасниками фінансових звітів та іншої інформації позичальника;
отримання документації, потрібної для прийняття рішення про кредитування.
Надання консорціумного кредиту здійснюється на загальних підставах і принципах, як і інші види банківського кредиту, з дотриманням банками-учасниками економічних нормативів, що регулюють їхню діяльність змінюється тільки механізм акумуляції кредитних ресурсів та процедура подання кредитів.
Взаємовідносини між учасниками консорціуму та позичальниками регулюються кредитним договором, який підписується всіма учасниками консорціуму та позичальником. Цей договір має містити такі основні статті:
--перелік учасників консорціумної угоди;
--сума та термін кредиту;
-періодичність і порядок надання кредитів;
--процентна ставка, порядок нарахування та сплати процентів;
--умови дострокового погашення;
--порядок компенсації позичальником можливого збільшення вартості проекту;
-анкції за порушення умов договору;
-підписи та печатки всіх учасників угоди;
тощо.
Після укладання кредитної угоди головний банк акумулює кошти банків-учасників і розпочинає кредитування позичальника. Кредит може надаватись таким чином:
-за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку;
-шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком або групою банків, а кредитування здійснюється у міру виникнення потреби у позичці;
-шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків до участі у консорціумній угоді.
Повернення кредиту, сплата відсотків і комісійних, які покривають витрати банків-учасників, здійснюються пропорційно до ролі їх та частки участі, передбачених консорці- умною угодою.
Деяку схожість з консорціумним кредитом має паралельний кредит. У такій угоді беруть участь два або більше банків, кожний з яких самостійно веде переговори з позичальником, а потім вони узгоджують між собою умови кредиіування, щоб у підсумку укласти кредитні договори з позичальником на однакових умовах. Кожний банк самостійно надає позичальнику визначену частку кредиту. Повернення кредиту і сплата відсотків здійснюються позичальником кожному банку-кредитору окремо.