Необхідність використання позикових ресурсів у торгівлі пов'язана з невідповідністю в часі між витратами підприємства на закупівлю товарів та отриманням виручки від їх продажу. У зв'язку з цим потреба підприємства в обігових коштах протягом року значно змінюється. В окремі періоди складається ситуація, за якої вартість реалізованих товарів перевищує витрати на закупівлю нових партій, або навпаки. У першому випадку у підприємства з'являються тимчасово вільні грошові кошти, а в другому — виникає потреба в додатковому фінансуванні. У кредитуванні торгових підприємств та організацій поширеними є такі форми забезпечення кредитів:
-гарантія, або порука третьої сторони;
-перевідступлення на користь банку контрактів, вимог і рахунків ----позичальника до третьої особи;
-товаророзпоряджувальні документи (гарант — складське свідоцтво, що підтверджує перебування товару на складі);
-застава нерухомого майна, цінних паперів;
-договір страхування відповідальності позичальника за непогашення заборгованості за кредитом.
Один з найважливіших та найскладніших етапів у наданні кредиту торговельним підприємствам — визначення платоспроможності та кредитоспроможності.
Кредитоспроможність підприємства виявляється в наявності у нього передумов для залучення позичкових коштів і можливостей своєчасного повернення позики та платежів за користування нею за рахунок результатів фінансово-господарської діяльності.
Кредити торговельних підприємств можна класифікувати за загальноприйнятими критеріями та ознаками.
Виокремлюють пряму та непряму форми кредитування торговельних підприємств. Пряме кредитування передбачає пряме надання грошових коштів для фінансування потреб клієнта й існує у вигляді строкового та контокорентного кредиту. Непряме кредитування с специфічною формою надання короткострокових позик та існує у вигляді облікового (вексельного) кредиту та факторингу.
Поряд із банківським кредитом набувають подальшого розвитку і позабанківські форми залучення позичкових ресурсів.
відродження та розвиток міжгосподарського кредиту і, насамперед, комерційного кредиту
Комерційний кредит пов'язаний з торговими і торгово-посередницькими операціями та у загальному вигляді становить відстрочку платежів одного суб'єкта господарювання іншому.
Кредит за відкритим рахунком передбачає здійснення розрахунково-кредитних відносин, які опосередковують процес відвантаження товарів та руху товаросупроводжуючих документів. Відкритий рахунок — найбільш вигідна і перспективна форма отримання кредиту, оскільки: по-перше, відсутній ризик оплати непо- ставленого товару; по-друге, відсотки за користування таким кредитом, як правило, не нараховуються (або їх розміри є незначні); no-трете, він перешкоджає виникненню штучної вексельної інфляції, що виникає внаслідок наявності ланок товарообігу.
Комерційний кредит використовується торговельними підприємствами для формування товирних шпасів.
Банківський кредит (контокорент, короткостроковий кредит) використовується:
а)для покриття дефіциту грошових коштів, що виникає в операційному циклі внаслідок неузгодженості грошових надходжень і виплат;
б)для використання вигоди від торговельних знижок, що надаються постачальниками за дострокового повернення боргу (у розвинених країнах широкого використання набули методи стимулювання швидкої оплати поставок за рахунок використання системи знижок, умови якого передбачають 2 %-ву знижку з ціни у разі оплати протягом 10 днів від дати поставки, і повна ціна, якщо оплата відбувається у строк з 11-го по 30-й день).
