Світове господарство

Світове господарство — це сукупність, єдина система національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом і кооперуванням праці, які перебувають у певних економічних взаємовідносинах. Національні економіки — матеріальна основа світового господарства. Домінуючі у них суспільні і технологічні способи виробництва зумовлюють тип світових економічних відносин і структуру світового господарства.

Залежно від обраного показника класифікації структуру світового господарства можна подати так:

1. Соціально-економічна структура (залежно від рівня економічного розвитку країни). Показником зарахування країн до роз­винених; тих, що розвиваються, і слаборозвинених є виробництво валового внутрішнього продукту на душу населення.

2. Структура відтворення. Показником зарахування країн до промислово розвинених і аграрних є питома вага цих галузей національного господарства у сукупному валовому внутрішньому

продукті.

3. Структура міри інтегрованості у світове господарство. До показників міри інтеграції національних економік у світове господарство належать:

· частка зовнішньоторговельного обігу на душу населення;

· структура зовнішньоторговельного обігу;

· частка зовнішньоторговельного обігу у валовому національному

продукті;

· зовнішньоторговельна квота (сукупність вартості експорту та імпорту поділена надвоє відносно вартості валового внутрішнього продукту);

· експортна квота (процентне підношення експорту товарів і послуг до валового внутрішнього продукту);

· зовнішній обіг послуг;

· обіг довгострокових капіталовкладень тощо.

Проте всі ці показники однобічні і не дають повного уявлення про міру інтегрованості національної економіки у світове господарство. Повну уяву можна мати, коли вченими буде знайдений по­казник, який охопить усі зовнішньоекономічні зв'язки країни.

4. Структура щодо функціонування регіональних і транс­національних господарських комплексів. Регіональні господарські комплекси — це інтеграційні комплекси, які складаються з національних господарств певних країн і відрізняються від інших розвиненішим взаємним поділом праці, тіснішим переплетенням капіталів, кооперативних зв'язків, мірою взаємного регулювання ілс-подарства.

Транс національні корпорації – фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вони зареєстровані - найчастіше в декількох країнах, де розміщені їхні відділення, філії, підприємства.

Таким чином, можна зробити висновок, що світове господарство поєднується:

· поділом праці і торгівлею;

· науково-технічною і виробничою кооперацією;

· валютно-кредитними відносинами (докладніше — у наступних схемах);

· системами транспорту і зв'язку;

· об'єднанням механізмів дії регіональних і транснаціональних господарських комплексів.