Взаємопов’язаність і передумови вирішення глобальних проблем.

У сучасному світовому господарстві посилюються не лише взаємозв’язок і взаємозалежність локальних і загальних, національних і глобальних інтересів. Одночасно діалектика розвитку нашої цивілізації загострює цілий ряд загальносвітових проблем. Виникнення таких глобальних питань тісно пов’язане як з безпосередньою сферою життєдіяльності суспільства, так і з конкретним соціально-економічним середовищем, де реалізується відповідна сфера діяльності людства.

На аналіз глобальних проблем західні науковці звернули особливу увагу ще у 60-х роках XX ст. В цілому цим займається глобалістика як специфічна галузь знань про планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації на Землі. Проте багато питань можна з’ясувати, застосовуючи політ­економічні знання.

Виокремлюють близько 20 глобальних проблем, які класифікують за трьома сферами дії. Вони стосуються інтересів усіх верств і класів населення, усіх країн і народів планети. Так, до першої сфери належать проблеми, що виникають у галузі взаємодії природи і суспільства. До другої сфери включають проблеми суспільно-економічних взаємовідносин між державами різних економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн світу, регіональні та міжнародні кризи тощо. Третя сфера охоплює розвиток людства та забезпечення його майбутнього.

Слід враховувати, що така класифікація глобальних проблем не означає, що вони та сфери їх прояву абсолютно відокремлені одна від одної. На передній план перед людством висувається така загальна проблема, як збереження миру на землі, включаючи відвернення різного роду війн, особливо термоядерних, призупинення гонки озброєння. Одночасно — це й неодмінна умова розв’язання інших глобальних економічних проблем.

Про пріоритетність у свідомості людей проблеми збереження миру на землі свідчать і результати соціологічного опитування в середині 90-х років у чотирьох провідних країнах Великої сімки (Великобританії, Німеччині, США та Японії). Зокрема, 2/5 респондентів Німеччини і майже 1/4 опитаних у Великобританії поставили необхідність збереження миру на перше місце серед нагальних проблем сучасності.

Актуальність даної проблеми безперечна, але шляхи її роз­в’язання досить складні і неоднозначні. Проте людство дедалі більше усвідомлює згубну небезпеку не лише подальшої гонки озброєння, а й можливості використання однією з країн термоядерної, бактеріологічної, хімічної та інших видів зброї масового ураження. Тому концепція багатостороннього «мінімального стри­мування» нині є плідною альтернативою, яка спроможна забезпечити мир і спокій на Землі.

Зміни, що привнесені людством у фізичні, хімічні, метеоро-логічні умови і біологічне різноманіття планети, висувають екологічну проблему в ряд глобальних з точки зору подальшого виживання людини. Тобто велику небезпеку для людства представляє катастрофічне погіршення стану довкілля. Тому так назріла необхідність спільного мирного засвоєння космосу, запасів Світового океану.

Загальною турботою є паливно-енергетичне та сировинне забезпечення країн.

Потребує оперативнішого розв’язання і продовольча проблема. За даними ООН, нині у світі близько 1,5 млрд людей живуть за умов постійного недоїдання. До цього ще додаються проблеми боротьби з епідеміями та страшними хворобами віку: раком, ішемією, СНІДом.

Суттєві проблеми існують і на ринку праці: питання зайнятості, масового безробіття хвилюють абсолютну більшість як розвинутих, так і решти країн.

Сукупність згаданих проблем стосується різних сфер діяльності людства, а тому потребує комплексного міждержавного підходу до їх розв’язання. Це вимагає від світового співтовариства об’єднання своїх зусиль і ресурсів. Звідси — необхідність глобальної перебудови всієї системи економічних та політичних відносин.