Башнянин Г.І., Медведчук С.В., Шевчук Є.С. та ін. Політична економія. Навчальний посібник / За редакцією д.е.н., проф. Г.І. Башнянина і к.е.н., доц. Є.С. Шевчук. – Львів: “Новий Світ-2000”, 2004. – 480 с., с. 37-62.
Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведєв В. С. Політична економія.-К.:Ніка-Центр Ельга. – 2000. - с.19-64.
Основы экономической теории: политэкономический аспект: Учебник / Отв. ред. Г.Н. Климко. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Знання-Прес, 2001. – 646 с., с. 61-66.
Общая экономическая политэкономия: Учебник / Под ред. акад. В.Й.Видяпина, акад. Журавлевой. - с.37-72.
Конотоп Г. І., Дорошенко В. Ю.Политическая экономия. Опорный конспект лекций: Учебное пособие.-Донецк, «КИТИС», 2000, с. 27-39.
Мочерний С. В. Політична економія: Навч. посібник.-К.: Знання-Прес, 2002, с. 68-103.
Політична економія: Навч. посібник/ За ред. Тарасенко Г.Д.-Донецьк, 2002, с. 34-54.
Політична економія: Підручник/ За ред. Ніколенко Ю. В.-К.: ЦУЛ, 2003, с. 94-118.
Бабенко А.Г., Садеков А.А., Шестов С.Н. Основы экономической теории: Учебное пособие. – Донецк: ДонГУЭТ, 2003, - 350 с., с. 23-27.
Колитич Г. Функціонально-інформаційний синтез наукового, технологічного та інноваційного розвитку // Економіка України. - 1999. - №10.
Покритан А. Про характер виробничих відносин у сучасній Україні // Економіка України. - 1999. - № 10.
Геєць В. Довгострокові умови та фактори розвитку єкономіки України // Економіст. - 1999. - № 3.
Данько М. Інноваційний потенціал промисловості України // Економіст. - 1999. - №10.
Веклич О. Феномен «екологічної» поляризації сучасного українського суспільства // Економіка України. - 1999. - № 12.
Покритан О. Про економічний зміст сучасних суспільних відносин в Україні: проблеми економічної теорії // Економіка України. – 2000. - №10.
Павлишенко М. Економічна система чи засіб виробництва?: Проблеми економічної теорії // Економіка України. – 2000. - №3.
Жук М.В. Локальні чинники розвитку продуктивних сил в умовах регіональної інтеграції // Актуальні проблеми економіки. – 2001. - №5-6.
Гуданов С. Производительные силы: переход к технотронной эпохе // Экономист. - 2002. - №7.
Гош. О. Визначальний фактор відтворення продуктивних сил України // Економіка України. - 2003. - №6.
Аметов Р. Виробнича функція у економічному зростанні: проблеми економічної теорії // Економіка України. – 2003. - №12.
Контрольні питання, тести, вправи
3.1. Поділ праці — це:
а) практика торгівлі певними товарами у певних місцях;
б) значною мірою — застаріла традиція, коли здійснюється
натуральний обмін результатами праці;
в) стійке виконання певних видів господарської діяльності певними економічними суб’єктами.
3.2. Факторами поділу праці є:
а) індивідуальні здібності людей;
б) природно-кліматичні умови;
в) традиції;
г) набутий досвід;
д) правильно вказане у п. а, б, в, г;
е) правильно вказане у п. а, б, в.
3.3. Прикладом горизонтального поділу праці може бути розподіл функцій між:
а) директором підприємства та начальниками цехів;
б) загальними зборами акціонерного товариства та спостережною радою;
в) між бухгалтерією та відділом маркетингу;
г) правильна відповідь відсутня.
Загальні збори акціонерного товариства є вищим органом управління підприємством. Спостережна рада обирається загальними зборами акціонерів та здійснює контроль за діялністю виконавчих органів підприємства (наприклад, дирекції).
3.4. Прикладом вертикального поділу праці може бути розподіл функцій між:
а) заготівельним та механічним цехом;
б) начальником цеху та начальниками дільниць;
в) підприємствами однієї галузі;
г) підприємствами різних галузей.
3.5. Що ви розумієте під терміном «розподіл праці»?
а) розподіл результатів праці між його учасниками;
б) спеціалізація виробників на виконання певних функцій.
3.6. Які економічні наслідки поглиблення суспільного розподілу праці?
а) ріст продуктивності праці;
б) вирівнювання матеріальної забезпеченості різних верств населення;
в) підвищення якості продукції;
г) розвиток відносин обміну.
3.7. Згодні Ви з тим, що в основі розвитку суспільства лежить матеріальне виробництво? Чим можете обгрунтувати Вашу згоду або незгоду з цим твердженням?
3.8. Що таке технологічний спосіб виробництва? Чим відрізняються технологічні способи виробництва, засновані на ручній, спільній праці?
3.9. Яка роль мануфактури у формуванні сукупного робітника? (Маркс К. Капітал Т.1, р. 12, // Маркс К. Енгельс Ф. ТВ., Т.23, с. 348-381)
3.10. Чому мануфактурний розподіл праці приводить до того, що духовні потенції матеріального процесу виробництва протидіють робітникам як чужа власність та пануюча над ним сила? (Маркс К. Капітал Т.1 // Маркс К. Енгельс Ф. ТВ., Т.23, с. 374) Охарактеризуйте суперечності мануфактури у способі суспільного виробництва.
3.11. Чому мануфактура стає безпосередньою технічною основою великої промисловості?
3.12. Чим визначається можливість та параметри використання машин в умовах капіталістичного виробництва? (Маркс К. Капітал Т.1, р.13 // Маркс К. Енгельс Ф. ТВ., Т.23, с.382-515)
3.13. Чому кооперація є історично та логічно початковим пунктом капіталістичного виробництва? (Маркс К. Капітал Т.1, р.11 // Маркс К. Енгельс Ф. ТВ., Т.23, с. 333-347)
3.14. Які соціально-економічні наслідки впливу використання машин на робітника?
3.15. Розгляньте співвідношення понять «кооперація», «інтеграція», «диверсифікація».
3.16. У чому полягає сутність усуспільнення виробництва, його матеріально-речовинний зміст та соціально-економічна форма?
3.17. Розгляньте механізм розвитку усуспільнення виробництва, його історичні етапи.
3.18. Які форми усуспільнення виробництва на сучасному етапі (особливості, відзнаки, суперечності)?
3.19. Чи може надбудова стимулювати або обмежувати розвиток виробництва?
3.20. Які соціально-економічні наслідки НТР в умовах сучасного технологічного способу виробництва?
3.21. Які критерії індустріального та постіндустріального суспільства? Який тип належить Україні 90-х років 20-го століття?
3.22. Що є найбільш загальним критерієм економічного прогресу?
а) розвиток продуктивних сил;
б) розвиток відносин власності;
в) розвиток загальноосвітнього і професійно-кваліфікаційного рівнів
робочої сили.
3.23. Який з критеріїв не відображає розвитку економічної власності?
а) ступінь, економічної свободи безпосередніх працівників;
б) участь в управлінні власністю;
в) частка працівників у національному доході й національному багатстві країни;
г) ступінь політичної свободи безпосередніх працівників.
3.24. Зазначте закон, який виражає найбільш загальну основу економічного прогресу:
а) закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил;
б) закон концентрації виробництва;
в) закон економії робочого часу.
3.25. Що є змістом закону економії робочого часу?
а) зростання продуктивності живої праці;
б) зростання продуктивності живої та уречевленої праці;
в) зростання додаткового продукту.
3.26. В яких із положень правильно названі суперечності між критеріями техніко-економічного і соціально-економічного прогресу?
а) жорстока експлуатація рабів супроводжувалась у Стародавньому Римі значним розвитком науки, мистецтва;
б) зростання продуктивності праці на нижчій стадії розвитку капіталізму досягалося внаслідок вузької спеціалізації найманих робітників;
в) плюралізм форм власності супроводжується посиленням політичної демократії.
3.27. Назвіть визначальну суперечність між основними елементами економічної системи:
а) це суперечність між продуктивними силами і техніко-економічними відносинами;
б) це суперечність між технологічним способом виробництва і господарським механізмом;
в) це суперечність між продуктивними силами і виробничими відносинами (відносинами економічної власності).
3.28. Зазначте головну суперечність, притаманну системі продуктивних сил:
а) це суперечність між засобами і предметами праці;
б) це суперечність між особистими і речовими факторами виробництва;
в) це суперечність між людиною і природою.
3.29. Чому переворот у технологічному способі виробництва однієї з галузей або сфер виробництва зумовлює переворот в інших галузях?
а) внаслідок тісного взаємозв’язку між галузями та сферами виробництва;
б) внаслідок дії закону економії робочого часу;
в) внаслідок суспільного поділу праці.
3.30. Які суперечності відносин власності конфліктні й можуть перстворитися на антагоністичні?
а) між приватною і державною власністю;
б) між заробітною платою і прибутком;
в) між різними видами прибутку.
3.31. Які суперечності не властиві господарському механізму?
а) між ринковими і державними важелями регулювання економіки;
б) між адміністративними й економічними методами державного регулювання;
в) між державним регулюванням і прогнозуванням економіки.
3.32. В якому з положень неправильно названі шляхи розв’язання суперечностей?
а) через удосконалення права власності;
б) через взаємоперехід суперечностей;
в) завдяки вдосконаленню господарського механізму.
3.33. Яке з положень неправильно розкриває причину розвитку суперечності?
а) завдяки взаємодії суперечливих сторін;
б) завдяки взаємопроникненню суперечливих сторін;
в) внаслідок того, що економічні закони не вічні.
3.34. У чому полягає розвиток закону відповідності виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил за капіталістичного способу виробництва?
а) у поступовій заміні менш розвинутих форм власності більш розвинутими внаслідок розвитку продуктивних сил;
б) у переході від переважно ринкових важелів регулювання економіки до державного регулювання та його поєднання з раціональними сторонами ринкового саморегулювання;
в) у заміні індивідуальних форм власності на колективні.
3.35. Які фактори економічного прогресу називали західні економісти у XIX ст.?
а) діяльність підприємця з організації виробництва;
б) здійснення підприємцем «нових комбінацій» щодо техніки і технології, створення нових товарів, освоєння нових джерел сировини тощо;
в) капітал (що ототожнювався з засобами виробництва), землю і працю.
3.36. Що означає присутність ірраціонального в економічній поведінці людей?
а) наявність підсвідомих поривань, неконтрольованих емоцій;
б) намагання визначити абсолютно оригінальні шляхи підвищення раціональності економічної діяльності;
в) здатність досягати найвищої економічної ефективності.
3.37. До особливостей економічних законів (порівняно із законами природи) не можна віднести:
а) меншу міру суворості і точності;
б) встановлюють найімовірніший характер зв’язків;
в) порівняно більшу історичну рухомість (змінюваність);
г) нетиповість зв’язку, який встановлюється.
3.38. Економічні закони відрізняються від законів природи тим, що вони:
а) об’єктивні;
б) суб’єктивні;
в) діють лише у людському суспільстві;
г) не можуть мати формалізованого вираження.
3.39. Економічна політика — це:
а) заходи, спрямовані на вирішення економічних проблем;
б) конкуренція різних економічних ідей;
в) здатність управляти економічними процесами;
г) здатність приймати ефективні господарські рішення.
3.40. До основних економічних цілей суспільства не можливо віднести:
а) досягнення економічного зростання;
б) досягнення стабільного рівня цін;
в) забезпечення зайнятості;
г) підвищення рентабельності підприємства;
д) досягнення сприятливого зовнішньоторговельного балансу.
3.41. До суб’єктивних факторів економічної політики належать:
а) політичні інтереси;
б) партійні інтереси;
в) етичні цінності;
г) рівень професіональної підготовки менеджерів;
д) правильно все, що вказано у п. а, б, в, г;
е) правильно все, що вказано у п. а, б, в.
3.42. Основними типами економічних систем прийнято вважати:
явище.
Економічне явище А
Економічне явище Б Економічне явище В Економічне явище Г