Показники реальних доходів населення найповніше характери-зує рівень добробуту народу через сімейні доходи. Cімя являє собою об'єднання людей, засноване на шлюбі або пов-ній спорідненості та пов'язане спільністю побуту, сімейним дохо-дом і взаємною відповідальністю. Найважливіша функція сім'ї - народження і виховання дітей. Тому значний економічний інтерес викликає економічна основа відтворення сім'ї - сімейний доход.
Є досить різноманітні джерела сімейних доходів. Це оплата праці, надходження із суспільних фондів споживання, доходи від коопе-ративної діяльності, доходи від особистого підсобного господарства, доходи від індивідуальної трудової діяльності. Всі ці джерела сімей-них доходів мають трудове походження.
Частину доходів сім'я одержує із суспільних фондів споживання у вигляді безплатних послуг, грошових виплат і натуральної опла-ти. Це в основному пенсії, стипендії, допомоги, дотації на путівки в санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори відпочинку, на утри-мання дітей в дошкільних закладах.
Сімейний доход не повинен бути нижчим за прожитковий міні-мум, тобто набору товарів і послуг, розрахованого на основі норм і нормативів споживання і забезпеченості населення першочерго-вими .життєвими засобами. Прожитковий мінімум використовуєть-ся для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мі-німальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.
Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Се-ред них слід назвати харчування, придбання одягу, взуття, купівлю меблів, предметів культури і побуту (включаючи автомобілі, мотоцикли), витрати на соціально-культурні та побутові послуги, нагро-мадження та інші видатки.
Зростання доходів не тільки веде до повнішого задоволення потреб сім'ї, а й змінює структуру напрямів і переваг використан-ня сімейних доходів
Причини нерівномірності розподілу доходів населення: 1. відмінності в освіті та особливих здібностях
2. нерівномірний розподіл економічних ресурсів
3. відмінності у становищі на ринку
4. різне ставлення до ризику
Крива Лоренца - це графічне зображення функції розподілу. У такому поданні вона є зображення функції розподілу, в якому акумулюються частки чисельності та доходів населення. У прямокутній системі координат крива Лоренца є опуклою вниз і проходить під діагоналлю одиничного квадрата, розташованого в I координатній чверті. Криві Лоренца застосовують для розподілів не тільки доходів, але і майна домогосподарств, часткою ринку для фірм в галузі, природних ресурсів по державам. Зустріти криву Лоренца можна і за межами економічної науки. Для розрахунку конкретного рівня нерівності в розподілі доходів поступають таким чином. Площа, утворену лініями рівномірного та нерівномірного розподілу доходів (вона на графіку заштрихована), відносять до площі трикутника ОАВ. Отриманий результат і є «коефіцієнт Джині». 57. Зайнятість і безробіття.закон Оукена.
Теорії зайнятості: На відміну від кейнсіанців представники неокласичної теорії А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Пері, Р. Холл та ін. вважали, що ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили заробітна плата, яка регулює попит і пропозицію робочої сили. Якщо попит перевищує пропозицію, працівники пропонують свої послуги за дедалі більші ставки заробітної плати, і роботодавці змушені платити заробітну плату, вищу за ринкову. У такий спосіб установлюється рівновага, підвищується зайнятість населення.За теорією Дж. Кейнса, ринок праці характеризується постійною рівновагою. Основним регулятором зайнятості є держава, яка впливає на сукупний попит на товари і послуги та на працю. Ціна є не регулятором ринку праці, а результатом співвідношення між попитом і пропозицією. Послідовники Дж. Кейнса пояснюють безробіття скороченням сукупного попиту. Інституціоналістська теорія пояснює характер зайнятості особливостями динаміки окремих галузей і професійно-демографічних груп. Особлива увага приділяється не макроекономічному аналізові ринку праці, а аналізу професійних структур і галузевих відмінностей у структурі робочої сили, рівнях заробітної плати. До зайнятих належать: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого днятижняна підприємствах
Б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
В) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади
Г) які проходять службу в Збройних Силах України Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць. Причини безробіття: — структурними змінами в економіці
— нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах
— постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми — НТ?
— пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота
— диспропорційністю розвитку економіки
— обмеженістю попиту на товари і послуги. Типи безробіття: Приховане безробіття становлять переважно селяни, які розорюються, і дрібні господарства яких не забезпечують їх роботою і відповідними доходами. Застійне безробіття включає ту частину працездатного населення, яка не має регулярної роботи й живе за рахунок випадкових заробітків. Сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях. Технологічне — повязане з ліквідацією робочих місць унаслідок модернізації виробництва, застосування нових технологій, зокрема, роботизації. Добровільне безробіття виникає тому, що деякі люди не хочуть працювати за пропоновану заробітну плату або з інших причин. Фрикційне безробіття повязане з рухом населення в пошуках роботи, зміною професій, очікуванням роботи. Структурне безробіття виникає внаслідок змін у попиті на окремі професії в процесі структурних зрушень в економіці. Закон Оукена — емпірично встановлена зворотня залежність між рівнем безробіття й обсягом виробленого ВВП, кількісне значення якої коливається в межах від 2 до 3 %.
