русс | укр

Языки программирования

ПаскальСиАссемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование

Все о программировании


Linux Unix Алгоритмические языки Аналоговые и гибридные вычислительные устройства Архитектура микроконтроллеров Введение в разработку распределенных информационных систем Введение в численные методы Дискретная математика Информационное обслуживание пользователей Информация и моделирование в управлении производством Компьютерная графика Математическое и компьютерное моделирование Моделирование Нейрокомпьютеры Проектирование программ диагностики компьютерных систем и сетей Проектирование системных программ Системы счисления Теория статистики Теория оптимизации Уроки AutoCAD 3D Уроки базы данных Access Уроки Orcad Цифровые автоматы Шпаргалки по компьютеру Шпаргалки по программированию Экспертные системы Элементы теории информации

Кредит як форма руху позичкового капіталу.


Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 1121; Нарушение авторских прав


Кредит — кошти й матеріальні цінності, що надаються у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під відсоток.
Функції кредиту:перерозподіл грошового капіталу;обслуговування товарообороту;прискорення НТП;прискорення концентрації капіталу;економія витрат обігу.
Форми кредиту:
Комерційний кредит — кредит, який надається одними підприємствами іншим у формі продажу товару з відстрочкою платежу і оформляється векселем.
Банківський кредит — кредит, який надається кредитно-фінансовими установами будь-яким господарюючим субєктам у формі грошових позик.
Споживчий кредит — кредит, який надається банками, спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами та торговими компаніями приватним особам для придбання товарів тривалого користування.
Іпотечний кредит — кредит, який надається банками та спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами у формі довготермінових позик під заставу нерухомості.

Державний кредит — кредит, який надається державі фізичними та юридичними особами.
Міжнародний кредит — кредит, який надається у формі валютних та товарних цінностей підприємствами однієї країни підприємствам та урядам інших країн.

Основними функціями К. є: 1) перерозподільна — передбачає акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів окремих підприємців, фірм, корпорацій, населення, держави і перетворення їх у позичковий капітал. Через кредитний механізм він перерозподіляється між галузями економіки, корпораціями, фірмами, спрямовуючись у ті сфери, які забезпечують отримання найвищого прибутку або ж яким віддається перевага відповідно до загальнодержавних програм розвитку економіки; 2) економія видатків обігу — К. частково замінює готівку так званими кредитними грішми — векселями, банкнотами, чеками, депозитними сертифікатами, кредитними пластиковими картками, а також через розвиток і розширення сфери безготівкових розрахунків. Він прискорює обіг грошей; 3) прискорення концентрації та централізації капіталу — К. виступає одним із чинників створення нових фірм, перетворення індивідуальних фірм в акціонерні товариства, створення транснаціональних корпорацій; 4) кредитне регулювання економіки — сукупність заходів, здійснюваних центральним банком для зміни обсягу й динаміки кредитування з метою впливу на господарські процеси. Дві основні форми К. — комерційний і банківський. Комерційний К. — це К., наданий одним підприємцем іншому в товарній формі, тобто у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу.



49 Банк — фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.

Кредитна система це сукупність кредитних відносин, форм і методів кредитування в єдності з сукупністю кредитно-фінансових інститутів, які забезпечують функціонування цих відносин

Основною ланкою кредитної системи є банки, які здійснюють основну частину кредитних і фінансових операцій.

До банківської системи, як правило, входять: центральний банк і комерційні банки, а також спеціалізовано-кредитні інститути. Центральний банк (Національний банк України) покликаний забезпечувати стійкість своєї грошової одиниці;

Перша економічна функція комерційних банків полягає в акумулюванні безстрокових чекових депозитів і оплаті чеків, виписаних на ці банки. Друга важлива функція полягає в наданні кредитів підприємствам, фермерам, торговцям тощо. Банки виконують також різні інші функції, конкуруючи з рештою фінансових інститутів. До таких інститутів належать страхові компанії, позиково-ощадні асоціації, взаємоощадні банки, ощадні банки, кредитні спілки, а також інвестиційні, лізингові, факторингові, фінансові компанії тощо. На відміну від кредитних банків, ці установи займаються кредитуванням певних сфер і галузей економіки. Вони домінують у певних вузьких сферах ринку позичкового капіталу і, як правило, виконують одну або декілька провідних операцій.

Комерційні банки приймають ощадні і строкові вклади, які часто вилучаються на вимогу своїх вкладників. На відміну від поточних рахунків за цими вкладами виплачується відсоток.

Таким чином, комерційні банки не є єдиним фінансовим інститутом. Але, за визначенням, вони — єдина організація, здатна створити в умовах ринку "банківські гроші", тобто безстрокові чекові депозити, які можуть бути зручно використані як засіб обігу. У цьому передусім полягає їхнє економічне значення.

Другою функцією банків є кредитна функція: вони надають короткострокові кредити бізнесу і населенню; вони дають довгострокові позики під заклад нерухомості та надають середньострокові кредити тривалістю понад один рік.

Банківський прибуток — різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позиками.
50
Підприємницький дохід

Підприємницький дохід – дохід, отримуваний від підприємницької діяльності. Згідно з теорією К. Маркса, – частина прибутку, яка залишається у власності функціонуючого капіталіста після сплати відсотка за взятий у позику капітал. Цей капітал витрачається на купівлю засобів виробництва і робочої сили, яка в процесі виробництва створює додаткову вартість (прибуток). Частину прибутку капіталіст віддає банкірові за користування кредитом. Так відбувається поділ капіталу на капітал-власність і капітал-функцію..

Нині основними формами підприємницького доходу є дивіденд, засновницький прибуток, плата за участь у робот і керівних органів великих акціонерних компаній тощо. Перш ніж підприємець привласнить підприємницький дохід, він має сплатити податки до бюджету й пенсійних фондів, повернути кредити і відсотки за них, відрахувати частину прибутків на виплату дивідендів акціонерам та ін. Конкретніше виплати, що їх зобов'язаний зробити підприємець або компанія, відображені в пасивах балансу.

Позичковий вітсоток Поверхово відображає ціну грошового капіталу як товару. Але позичковий відсоток оплачує не вартість позичкового капіталу, а його споживчу вартість, вартість за право застосовувати як капітал гроші, що тимчасово відчужуються у позичкового капіталіста. Його розмір визначають нормою позичкового відсотка — відношенням суми грошей, виплачених у формі відсотка, до суми грошей, відданих у позичку, або відношенням суми річного доходу, одержуваного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку і помноженого на 100.

Позичковий капітал або капітал, що приносить проценти, як і торговельний, виник задовго до капіталізму, ще у рабовласницькому суспільстві у вигляді лихварського капіталу. Він, як і купецький капітал, відіграв. значну роль у руйнуванні феодалізму й становленні капіталізму. Проте в умовах сучасної ринкової системи позичковий капітал втратив свою самостійність й існує як відокремлена частина промислового капіталу

51. акціонерно-позичковий капітал. !

Види цінних паперів:
Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного капіталу акціонерного товариства і надає її власнику певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу, а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.
Облігація — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобовязання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого відсотка.
Казначейські зобовязання — боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів,розповсюджується винятково на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску.
Ощадний сертифікат — цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним.
Вексель- цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця

Види акцій:
Іменною є така акція, у реквізитах якої вказано імя власника.
Привілейовані акції — це акції, на які сплачується заздалегідь встановлений фіксований дивіденд.
Курс акції=ДивідентПозичковий процент100%.
Фондовий ринок — частина ринку капіталів, де здійснюються емісія, купівля і продаж цінних паперів.
Валютна біржа — організація,що надає послуги з проведення товарів,в ході яких здійснюються операції з іноземною валютою.

Питання. Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів

Фондова біржа – це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Вона виконує такі основні функції:
- відкриває доступ підприємствам до позичкового банківського капіталу;
- слугує важливим координатором розміщення державних цінних паперів;
- забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу або переміщення капіталу з однієї країни до іншої;
- виступає своєрідним економічним барометром ділової активності.
Основними операціями,які здійснює фондова біржа,є:
- перевірка якості та надійності цінних паперів ;
- обмін цінних паперів, їх приймання, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни ;
- встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітента ;
- оформлення угод щодо купівлі продажу цінних паперів ;
- виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку цінних паперів ;
- забезпечення централізованого інформування (гласності біржових операцій) і курсового контролю ;
Основні види цінних паперів, які обертаються на біржі, — це акції й облігації, державні боргові зобов'язання, а також похідні від них. Процедура допуску їх до котирування на фондовій біржі називається лістингом; вона здійснюється у відповідності з конкретними вимогами до їх емітента. Цінні папери, які пройшли процедуру лістингу і дозволені для купівлі-продажу, називаються фондовими цінностями (активами). Торгівля ведеться або партіями, на певну суму, або за видами, при цьому договори укладаються «заочно», без наявності на біржі самих цінних паперів.

Величезними біржами світу є Нью-Йоркська, Лондонська і Токійська; на них обертаються акції декількох тисяч великих корпорацій, які складають більш 75 % всього фінансового капіталу, що обертається в світі. Американський, англійський, японський і тайванський біржові ринки цінних паперів — найбільші в світі за сумою цін акцій, що котируються, і за обсягом укладених договорів.
53 питання.Сутність, види і джерела формування доходів.
Дохід
— це очікувана властивість об'єкта, яка є мотивом створення, виробництва, володіння, використання цього об'єкта. У побутовому використанні цей термін перекликається із терміном «оцінка», який у фінансах означає процес визначення ціни фінансового контракту. Фінансові контракти — це документи, які містять документальне чи електронне підтвердження боргового зобов'язання, права власності на акції, гарантії.

Методи формування держ. Доходів:

1продуктивна діяльність(підприємницька діяльність,державні послуги)

Державне майно та ресурси(від майна та майнових прав, від ресурсів та угідь)

Податковий

Позичковий

Емісійний

В економічній теорії доходи класифікуються за різними критеріями:

1.3арівнем формування:

-доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід підприємства і т. ін.;

"- доходи макроекономічного рівня; національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб'єктами привласнення:

-доходи індивіда;

""Доходи домогосподарства (сім'ї);

-Доходи підприємства (фірми);

~~ Доходи галузі;

-Доходи територіальної громади; -Доходи держави;

-Доходи суспільства (національний дохід).

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

- номінальний дохід - визначається в цінах поточного періоду;

-реальний дохід - визначається в цінах базового року (або в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції).



<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Природа і генезис позичкового капіталу. | Заробітна плата: Cуть, функції, види та різновиди систем


Карта сайта Карта сайта укр


Уроки php mysql Программирование

Онлайн система счисления Калькулятор онлайн обычный Инженерный калькулятор онлайн Замена русских букв на английские для вебмастеров Замена русских букв на английские

Аппаратное и программное обеспечение Графика и компьютерная сфера Интегрированная геоинформационная система Интернет Компьютер Комплектующие компьютера Лекции Методы и средства измерений неэлектрических величин Обслуживание компьютерных и периферийных устройств Операционные системы Параллельное программирование Проектирование электронных средств Периферийные устройства Полезные ресурсы для программистов Программы для программистов Статьи для программистов Cтруктура и организация данных


 


Не нашли то, что искали? Google вам в помощь!

 
 

© life-prog.ru При использовании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.

Генерация страницы за: 0.005 сек.