Грошовий обіг — відображає обіг валюти,який пов язаний із здійсненням торговельних операцій. Між процесами реалізації суспільного продукту та грошовим обігом існує внутрішній зв язок,який дістав назву законів грошового обігу. Закони грошового обігу передбачають кількість грошей, необхідних для реалізації сусп.продукту за різних умов ;що в обороті повинна бути певна обєктивно визначена кількість грошей,яка забезпечила Мгр — кількість грошей,які перебувають в обігу,Т-кількість товарів,Ц-ціни товарів,Ш-швидкість обігу грошової одиниці.
За умов розвитку кредиту формула набуває такого вигляду: Мгр=ТЦ-К+П-ВВШ,де
К-сума цін товарів,проданих у кредит,П-сума строкових платежів,боргових зобов язань,ВВ-сума взаємопогашених платежів. Американський економіст І.Фішер запропонував формулу збалансованості грошової і товарної маси: МV=PQ,де М-кількість грошей,Q-фізичний обсяг товарів і послуг,Р-середня ціна,V-швидкість обігу грошей протягом року. Звичайно, зробити в реальності подібні розрахунки досить складно, проте рівняння обміну дозволяє відповісти на хвилююче всіх питання про кількість необхідних суспільству грошей на даний момент.
Грошова маса — сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах,які забезпечують реалізацію товарів,послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.
Грошовий агрегат — встановлене законодавством відповідно до принципу ліквідності специфічне групування грошових форм.
Ліквідність — можливість швидкого перевозу активу у готівку без істотної втрати його вартості,з мінімальними затратами.