Єдність і суперечності в системі інтересів.

На темпи екон. перетворень, на перебудову вир-чих відн-н потреби впливають не безпосередньо. Екон. поведінка індивіда, соц. групи, класу, сусп. визнач-ся екон. інтересами.

Інтерес — форма вираження потреб соціал. S-тів — виробників і спож-чів матер. і духов. потреб.

Економічні інтереси — є формою реалізації економічних потреб, це користь, вигода, яка досягається в процесі реалізації економічних відносин. Причому вона є такою, що забезпечує самостійність, саморозвиток суб’єкта, тобто створення умов, необхідних для його відтворення на рівні прогресивних соціально-економічних досягнень.

Інтереси виступають як форми вияву вир-чих відн-н. Як усвідомлені потреби, екон. інтереси поєднує та приводить в дію екон. механізм. В кінцевому підсумку вони визнач-ся панівними формами вл-ті на засоби вир-ва, а значить, місцем певного класу чи соц. групи в екон. укладі сусп. життя.

Кожен суб’єкт є носієм конкретного інтересу. Скільки суб’єктів економ. відносин, стільки і економічних інтересів.

За ознакою суб’єктивності виділяють особистий, колективний і суспільний інтереси; за ознакою важливості – головні та другорядні тощо.

Для економічного життя суспільства характерна наявність різноманітних взаємопов’язаних і взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Суперечності інтересів мають як суб’єктивну, так і об’єктивну основу. У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них в процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.

Головні способи впливу на інтереси людей:

1) позаекономічний примус до праці;

2) економічний примус;

3) моральне і соціальне стимулювання трудової активності

Їх співвідношення різне в різних формаціях