В економічній теорії розрізняють економічний розвиток і економічне зростання. Відмінності між економічним розвитком і економічним зростанням полягають у тому, що економічний розвиток як економічна категорія відображає незворотні, направлені та закономірні зміни технологічного способу виробництва, а економічне зростання позбавлене таких ознак, оскільки може перериватись економічним спадом. Провідним показником економічного розвитку країни є ВВП на душу населення. За цим показником країни поділяють на розвинуті і країни, що розвиваються. Наприкінці ХХ ст. до розвинутих відносили країни з подушним ВВП понад 12 тис. дол. за рік.
Динаміку економічного розвитку країни, її авторитет на міжнародній арені та історичній перспективі визначають темпи економічного зростання.
Економічне зростанняозначає процес кількісно-якісних зрушень у межах технологічного способу виробництва, зумовлених відповідними суперечностями та чинниками і виражається у збільшенні обсягів суспільного виробництва. Економічне зростання належить до техніко-економічних категорій і тому безпосередньо не торкається змін в інших елементах економічної системи, передусім у суспільній формі – відносинах економічної власності. Таким чином, в політекономічному аспектіекономічне зростання означає техніко-економічні відносини між людьми з приводу привласнення предметів природи у процесі праці та надання послуг.
Графічно економічне зростання зображують переміщенням кривої виробничих можливостей управо.
Розрізняють два основних типи економічного зростання – екстенсивний та інтенсивний.
За екстенсивного типу економічне зростаннядосягається внаслідок кількісного приросту всіх елементів продуктивних сил, насамперед, факторів виробництва, за незмінного рівня технічної основи виробництва.
Основними факторами екстенсивного типу економічного зростання є:
1) збільшення обсягу інвестицій за збереження існуючого рівня технології;
2) збільшення кількості працівників;
3) зростання обсягів оборотних фондів (сировини, матеріалів тощо).
За інтенсивного типу економічного зростаннязбільшення масштабів випуску продукції досягається внаслідок якісного вдосконалення всієї системи продуктивних сил, насамперед, речових і особистісних факторів виробництва.
Основними факторами інтенсивного типу економічного зростання є:
1) впровадження нової техніки і технології на основі передових досягнень науково-технічного прогресу, основою яких є процес інвестування виробництва;
2) підвищення загальноосвітнього і професійного рівня працівників;
3) розвиток підприємницьких здібностей;
4) випереджаючий розвиток інформаційної сфери, інформатизація господарської діяльності.
У процесі розширеного відтворення відбувається поєднання інтенсивних і екстенсивних чинників економічного зростання, тобто також існує змішаний тип економічного зростання. Тому розрізняють переважно інтенсивний або переважно екстенсивний тип такого зростання.
Основними показниками динаміки економічного зростання на макроекономічному рівні є зростання обсягів валового внутрішнього продукту або національного доходу, темпи зростання цих показників у розрахунку на душу населення та ін.
Важливе значення для характеристики економічного зростання має ефективність та якість такого зростання.Таке зростання в концентрованому вигляді виражається у зростанні ефективності сукупної праці, передусім, у зростанні продуктивності живої праці. Конкретнішими показниками економічного зростання є покращення якості наявних товарів і послуг, підвищення конкурентоспроможності останніх на світових ринках, освоєння нової техніки і технології, та ін.
Якість економічного зростання виражається у покращенні життєвого рівня більшості населення, умов праці, зростанні загальноосвітнього, професійного та культурного рівнів зайнятого населення, збільшенні вільного часу тощо.
Ця мета в кожному суспільстві конкретизується відповідно до вимог основного економічного закону, етапів розвитку. Тому соціальною формою економічного зростання при капіталізмі є відносини економічної власності між класом найманих працівників і класом капіталістів з приводу використання робочої сили та привласнення результатів суспільного виробництва у всіх сферах соціального відтворення. Цей процес супроводжується розвитком різних типів і форм економічної власності, ускладненням господарського механізму.
