Домогосподарства з державою мають органічні взаємозв'язки. З одного боку, вони об'єктивно заінтересовані в існуванні сильного державного апарату, який забезпечує охорону кордонів країни, підтримує правопорядок, створює і вдосконалює законодавство, регулює функціонування різних сфер галузей економіки та управляє адміністративно-територіальними утвореннями, забезпечує значною мірою безкоштовні освітні та медичні послуги тощо. Весь цей громіздкий державний апарат утримується за рахунок податків, в т. ч. і громадян (домогосподарств). І хоча всім нам не дуже хочеться віддавати гроші державі у формі податків, зборів та інших платежів, але це є об'єктивна умова існування країни, її суспільства і кожного з нас. З іншого боку, держава за рахунок податків та різних платежів юридичних і фізичних осіб формує спеціальні фонди: пенсійний; соціального, медичного страхування; сприяння зайнятості тощо. Це дає змогу їй сплачувати пенсії непрацездатним особам, матеріально підтримувати дітей-сиріт, інвалідів, безробітних, відшкодовувати втрату заробітної плати через травми і хвороби. З державного бюджету, який також формується в основному за рахунок податків, держава фінансує системи освіти, охорони здоров'я, утримує силові структури (армію, міліцію тощо).
Образно кажучи, економіка домогосподарства пов'язана з економікою держави за принципом сполучених посудин. У періоди економічної активності зростає обсяг виробництва (національний дохід країни) і суспільство має можливість підвищувати добробут сімей шляхом збільшення як трудових доходів, так і пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. І хоча можливості сім'ї щодо маневрування своїми ресурсами небезмежні навіть у періоди сприятливої економічної кон'юнктури, вона може більше витрачати коштів на поточні потреби, освіту, зміцнення здоров'я своїх членів та робити заощадження.
У періоди погіршення загальної економічної кон'юнктури (кризи) в країні доходи сім'ї скорочуються і вона мусить зменшувати свої видатки або шукати нові можливості поновлення доходів.
Таким чином, формування і використання сімейних доходів, завершуючи процес (фазу) розподілу, є важливим та активним важелем економічного стимулювання суспільного виробництва та стабільного соціального розвитку суспільства.
Література, що рекомендована для заглибленого вивчення дисципліни
1. Абашкин О.Ю. Капитализм по-датски М.: Знание,1992.
2. Ананьев А. Новые процессы в занятости населения в условиях перехода к рыночной экономике// Вопросы экономики.-1995.-№5.
3. Введение в рыночную экономику: Учеб. пособие для экон.спец.вузов/ Под. ред. А.Лившица.-М.:Высшая школа,1996.-Гл13.-с.280-300.
4. Волохова Т.В. Государственное регулирование рынка труда: классификация мер и опыт разных стран// Вестник МГУ, серия экономическая.-1994.-№3.-с.54.
5. Загоруйко Н.А., Федоров В.Н. Социальное неравенство: причины, следствия, механизм преодоления в обществе будущего// Вестник МГУ, серия экономическая.-1994.-№1.-с.30.
6. Зубченко Л. Пенсионная система Франции: состояние и перспективы// Вопросы экономики.-1995.-№9.-с.56-63.
7. Курс экономической теории: Учеб. пособие/ Под ред. М.Н.Чепурина, Е.А.Киселевой.-Киров,1994.-Гл.12,13.
8. Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стенли Л. Экономикс: принципы, проблемы, политика:В 2т.: Пер. с англ.-М.: Республика,1992.-Т.1.-Гл.6; Т.2.-Гл.37.
9. Микро-, макроэкономика: Практикум С.-Пб.: Литература плюс.-1994.-Т.13.
10. Современная экономика/ Под ред. О.Ю.Мамедова.- Росто-на-Дону,1995.-Гл.18.
11. Соколик М. Оценка бедности в Украине в 1995-1996гг.// Экономика Украины.-1998.-№1.
12. Соловьева Л. Социальное обеспечение в западных странах: проблемы 90-х годов// Мэи МО.-1993.-№12.-с.114-124.
13. Черевко Г., Лукаш В. Человеческий аспект социально-экономической эффективности// Экономика Украины.-1998.-№3.
14. Шмидт Г. Социальная политика как составная часть рыночной экономики// Вестник МГУ, сер. экономическая.-1994.-№5.-с.32.
