Шведська модель.

Основною характеристикою шведської моделі виступає її яскраво виражений соціальний аспект, коли розвиток національної економіки орієнтуеться на досягнення високого життєвого рівня. Соціал-демократичний шлях економічного і суспільного розвитку у Швеції демонструє варіант соціальної стабільності з високим рівнем і якістю життя, правовою і соціальною захищеністю.

У фундаменті швецької економічної моделі лежить так званий функціональний соціалізм, тобто соціалізація без націоналізації. Головним змістом цієї концепції є збереження основних засобів виробництва у приватному володінні за відторгнення від капіталу права розпорядження всіма доходами. Значна частина доходу вилучається у бюджет з використанням на соціально-економічні потреби.

Китайська модель.

Особливе значення у розвитку цієї екноммоделі подавалося розвиткові таких провідних економічних секторів: аграрному, промисловому, нуково-технологічному і оборонному.

Принципові положення:

· створені системи макроекономічного регулювання ринкової економіки;

· удосконалені планування із зменьшенням переваги директивного планування;

· впровадженні новогу механізму ціноутворення;

· оволодінні новими методами макпоекономічного контролю над інфляцією;

· розробленні нових підходів до створення бездефіцитного бюджету;

· удосконаленні податкової системи;

· забезпеченні взаємодії національної економіки із світовим господарством, поступового «відкриття» внутрішнього ринку для іноземних виробників товарів та послуг (проведення заходів валютногго регулювання, політики зниження мита та ін.).

Північнокорейська модель.

Ця економічна система поєднує план і ринок, тобто систему жорсткого державного планування і ринкового механізму.

Світова економічна система.

Світова економічна система базується на міжнародному поділі праці і міжнародній економічній інтеграції та являє собою взаємопов’язані економіки країн світу.

Сучасна світова економічна система характеризується якісними перетвореннями, які будуть продовжуватися і у 21-му ст. у таких напрямках:

· цілеспрямоване регулювання розвитку світового господарства;

· створення всесвітньої економічної структури;

· регулбвання міжнародного обміну товарами й послугами;

· створення наднаціональних міжнарожних органів забеспечення держав виробничими весурсами, у тому числі капіталом та інформаційними технологіями;

· прискорення інтеграційних процесів: створення й розширення економічних, валютних й політичних міжнародних союзів;

· розвиток й посилення ролі міжнародних корпорацій;

· перехід країн світу до загальної системи статичного та бухгалтерського обліку.

Таким чином, перехід від одного етапу розвитку суспільства до наступного не перериває розвитку й не вимогає знищення наявних продуктивних сил, щоб усе починати заново. Нові суспільні сили, які приходять до влади, можуть остаточно довести свої переваги, якщо вони максимально використають створені в старому суспільстві (на попередньому етапі розвитку) продуктівні сили та забезпечать їх піднесення на якісно більш високий рівень.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. У чому полягає сутність економічної сиситеми?

2. Які основні елементи економічної сиситеми?

3. Що таке структура економічної сиситеми?

4. Охарактеріруйте основні типи економічних сиситем.

5. На яких крітеріях засновані класифікації економічних сиситем?

6. У чому полягають особливості сучасної ринкової економіки у порівнянні з системою вільного ринку?

7. Визначте теоретичні засади державного регулювання економіки.

8. Охарактерізуйте цпеціфіку основних національних моделей економічних систем.

9. Визначте основні напрями розвитку сучасної світової економічної системи.