Глобальні проблеми людства: сутність, види та передумови вирішення

Глобальні проблеми---це загальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарними за своїми масштабами і значенням,характером,пов’язані життєвими інтересами народів усіх країн і можуть бути вирішені спільними діями країн світу.

Проблеми взаємовідносин людини і суспільства з природою і самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо: а) вони мають загальносвітовий характер тобто стосуються інтересів усіх або значної групи держав; б) нерозв'язання їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил; в) вони потребують невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового товариства.

Глобальні проблеми-(проб миру та роззброєння, економічну,думографічну,енергетичну,сировинну, продовольчу,подолання бідності.

За такими ознаками глобальні проблеми поділяють на три сфери дії.

1)До першої сфери належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства.

(Серед них: надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світового океану, )

2)До другої сфери належать проблеми суспільних взаємовідносин, а саме:( відносин між державами різних економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіональні та )

3)Третя сфера - розвиток людини, забезпечення її майбутнього. (прогресу, питання сучасної урба-нізації, боротьби з епідеміями і тяжкими захворюваннями (серце-во-судинними, онкологічними, СНІДом). Вирішення: Озброєння.За цих умов вихід може бути лише один: спільне, відповідно організоване ядерне роззброєння, яке сприятиме зміцненню між-народної безпеки, звільненню необхідних для розв'язання інших глобальних проблем матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів. НТР. ерозія та руйнування озонового шару. Конференцією ООН з навколишнього середовища і роз-витку було визначено 5 суб'єктів, які перешкоджають розв'язанню глобальних екологічних проблем. Це США, які відмовляються підпи-сати міжнародну конвенцію з біологічної розмаїтості; Саудівська Аравія, яка збільшує видобуток і продаж нафти; Японія, що підтримує США; Малайзія, на території якої нищать тропічні ліси; МАГАТЕ, яка підтримує подальший розвиток атомної енергетики. Зрозуміло, що за таких умов розв'язання екологічних проблем можливе лише через розгортання міжнародного співробітництва. На сьогодні людство ще не має єдиної програми розв'язання екологічних проблем. Зусилля вчених і господарників зосереджені на розробці й запровадженні нових технологій (перехід на ресурсозберігаючі та безвідходні технології); вишукуванні коштів для фі-нансування заходів щодо охорони навколишнього середовища; розробці національних програм раціонального природокористування. Національні програми охорони природного навколишнього се-редовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним потребам. Організатором і координатором цієї діяль-ності виступає ООН та її спеціалізовані організації, насамперед створена в 1972 р. у системі ООН Програма з навколишнього середовища (ЮНЕП). За її ініціативою було розроблено і прийнято Де-кларацію з розвитку навколишнього середовища (1992р.) - своєрідну міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП домагається прийняття міжнародної конвенції про збереження глобальної біологічної розмаїтості. Останнім часом набула глобальності проблема освоєння Світо-вого океану. Проблема економічного відставання країн, що розвиваються, виявляється також у кризі заборгованості.