Зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить дохід у грошовій та іншій формі.
Зайнятість – це економічне відношення, що виражає залучення робочої сили до сукупної праці суспільства. Для більшості населення зайнятість – головне джерело доходів. Зайнятість характеризується системою відношень для надання робочих місць та визначенням форм участі у суспільному виробництві з метою одержання засобів для існування. Від її характеру та сфери залежать інтереси людини, її соціальний статус і рівень життя.
Повна– використання всіх придатних для цього ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, бажає і здатен працювати.
Якщо економіка має недостатньо робочих місць, то формується неповна зайнятість. Певна кількість вимушено безробітні.
Трудові ресурси – частина сукупної кількості працездатного населення. Розрізняють загальну і економічну (продуктивну) зайнятість.
Загальна – навчання у з/о, спеціальних і вищих навчальних закладах, ведення домашнього господарства, догляд за хворими, інвалідами, участь у роботі громадських організацій, служба в Збройних Силах.
Економічна – це зайнятість працездатного населення у виробництві товарів і послуг.
