Витрати виробництва, їх суть та види

Економічні витрати – це ті виплати, які підприємство зобов’язане зробити, або ті доходи, які фірма змушена забезпечити постачальникам ресурсів, щоб отримати можливість використовувати їх у своїх виробничих цілях і не допустити їх використання в альтернативних виробництвах.

Внутрішні (або неявні) витрати – це неоплачувані витрати, витрати, пов’язані з використанням ресурсів, які перебувають у власності підприємства. Вартість внутрішніх витрат – це ті доходи, які могли б бути отримані за власні ресурси, якщо б вони використовувалися не у власному бізнесі, а в альтернативних виробництвах. Зовнішні витрати – це витрати підприємства на оплату ресурсів, що йому не належать. Ці оплачувані витрати, відбиваються в бухгалтерському обліку підприємства і називаються бухгалтерськими витратами. Постійні витрати (fixed cost) – це витрати, величина яких не залежить від змін обсягів виробництва. До них відносять амортизацію основного капіталу, орендну плату покриття банківських кредитів, плату службовцям тощо.

Змінні витрати (variable cost) змінюються в залежності від обсягів виробництва. До них відносять заробітну плату робітників, платежі за сировину, паливо, напівфабрикати, електроенергію та ін.

Сукупність постійних і змінних витрат є валові або загальні витрати підприємства (total cost). Приріст обсягу продукції призводить до зростання валових витрат, при цьому змінні витрати зростають, а постійні залишаються незмінними. Взаємозв’язок змін валових та змінних витрат особливо наочно виявляється в характері змін граничних витрат підприємства.

Граничними витратами є збільшення (зменшення) валових витрат, пов’язане з ростом випуску продукції, на одну додаткову одиницю. Оскільки постійні витрати не змінюються в залежності від обсягів виробництва, їх граничний показник дорівнює нулю. Тому граничні валові витрати – це граничні змінні витрати. Собівартість продукції – грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Собівартість (в залежності від повноти представлених витрат) розраховується як виробнича (сукупність витрат на виробництво), як повна собівартість (вміщує виробничу собівартість, а також витрати на реалізацію продукції).Собівартість продукції – один з найважливіших показників ефективності діяльності суб’єкта господарювання. ЇЇ зниження забезпечує підвищення прибутковості підприємства, а щоб цього досягти, необхідно визначати напрямки зниження собівартості, які в значній мірі залежать від структури витрат того чи іншого підприємства.