Структура ринку – це внутрішня будова ринкових відносин, сукупність певних елементів ринку. Структура ринку є по своїй суті дуже складною, оскільки її можна класифікувати за численними критеріями. Найважливішими серед них є такі:
1) економічне призначення об’єктів ринкових відносин – у відповідності до нього виділяється ринок товарів (він складається з ринку товарів народного споживання, ринку засобів виробництва та послуг); ринок робочої сили (або праці, як його ще називають), фінансовий ринок та ринок валюти;
2) географічне положення – тут мова йде про місцевий, регіональний, національний та світовий ринки; 3) ступінь обмеження конкуренції – монополістичний, олігополістичний, вільний, змішаний ринки;
4) характер продажу – оптовий та роздрібний ринки та ін. Визнано, що найбільш важливою з точки зору як теоретичного, так і практичного розгляду ринкових відносин є класифікація видів ринків за економічним призначенням об’єктів ринкових відносин, оскільки саме вона дозволяє дослідити якісний стан і розвиток кожного з елементів цієї структури, проаналізувати взаємозв’язки між ними, тобто визначити ефективність функціонування усієї ринкової системи.
Інфраструктура ринку – це сукупність різних установ та інститутів, державних та комерційних фірм, що забезпечують успішне функціонування ринкових відносин. Інфраструктура товарного ринку представлена товарними біржами, підприємствами оптової та роздрібної торгівлі, аукціонами, ярмарками, посередницькими фірмами позабіржового характеру та ін. Інфраструктура ринку праці складається з бірж робочої сили (чи бірж праці, чи служб зайнятості), платних приватних агентств (контор) тощо. Інфраструктура фінансового та валютного ринків включає в себе фондові та валютні біржі, банки, страхові компанії та фонди. Окрім основних елементів ринкової інфраструктури, які були названі – торгова мережа, біржі та банки, сучасне ефективне функціонування ринку неможливе без реклами, інформаційних, консультативних, аудиторських служб та ін.