Попит – це забезпечене грошима бажання придбати товар або послугу в даний момент часу, або платоспроможна потреба. Найважливішим фактором, який впливає на величину попиту, є ціна. Зворотна залежність між ціною товару й величиною попиту на цей товар називається законом попиту: за незмінюваності всіх інших умов зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту і навпаки. Кожна точка кривої попиту (а вона має вигляд кривої з від’ємним нахилом) показує, яку максимальну кількість товару згоден купити покупець при кожній ціні. Є певні виключення з нього: 1) коли товари розраховані на снобів, тобто мова йде про високовартісні вироби, особливо престижні на даний момент. За цих умов зростання цін супроводжується збільшенням величини попиту. Цю “поведінку” величини попиту називають ефектом Веблена; 2) коли покупці не мають можливості судити про якість товару безпосередньо, а оцінюють його якість виключно по ціні. За цих умов зниження цін може привести до зменшення попиту на нього; 3) коли підвищується величина попиту на товар при підвищенні ціни на нього. Крім ціни, яка визначає величину попиту, є ряд факторів, під впливом яких змінюється попит. Ці фактори в економічній літературі називають нецінові фактори. До них належать: 1) доходи населення та накопичені ними кошти; 2) кількість покупців; 3) смаки і переваги споживачів; 4) очікування споживачів; 5) мода, реклама; 6) ціни на товари, які взаємо замінюють або взаємодоповнюють один одного.
