Товарне виробництво являє собою протилежність натуральному господарству, що панувало в докапіталістичних формах виробництва. В умовах натурального господарства продукти вироблялися для того, щоб бути спожитими в межах того господарства або того господарського осередку, що їх виробили (родина, громада).
У капіталістичному товарному виробництві вся або переважна більшість вироблених продуктів споживаються не в межах того господарства, що їх виробило, а в межах призначеного для обміну або купівлі-продажу.
Отже, відмінна риса капіталістичного товарного виробництва в порівнянні з натуральним господарством полягає в тому, що в товарному виробництві всі або майже всі продукти виробляються не заради власного споживання, а заради продажу їх на ринку, заради обміну. Перейдемо тепер до розгляду товарного виробництва.
Під товарним виробництвом розуміється така форма організації суспільного господарства, коли продукти виробляються окремими, відокремленими виробниками, кожний з яких спеціалізується на виробленні одного якого-небудь виду продукту, тому для задоволення суспільних потреб необхідна купівля-продаж продуктів ( що стають завдяки цьому товарами) на ринку.
Таким чином, у визначенні сутності товарного виробництва ми підкреслюємо два моменти:
1) те, що основою товарного виробництва є суспільний поділ праці, тобто продукти виробляються окремими, відособленими виробниками, що спеціалізуються на виготовленні одного якого-небудь виду продукту;
2) те, що для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж цих продуктів на ринку.
Суспільний поділ праці визначається:
1) Спеціалізацією виробників на виробництві якого-небудь певного виду продукту. Різні виробники виробляють різні види продуктів. Тому, якщо один виробить чоботи, а інший займається виробництвом одягу і цьому вони присвятили весь свій робочий час, то цілком природно між ними повинні виникнути відносини обміну, тому що виробник одягу має потребу в чоботах, а виробник чобіт – в одязі. Отже, спеціалізація виробників є однією з умов перетворення продуктів на товар, предмет обміну.
2) Економічна відокремленість окремих виробників. Це відокремлення набуває свого найбільш повного вираження із розвитком приватної власності, коли кожен виробник виступає як власник умов і результатів виробництва.
Таким чином, суспільний поділ праці є ніщо інше, як спеціалізація економічно відокремлених виробників. Отже, суспільний поділ праці і виступає умовою існування товарного виробництва. Але товарне виробництво має місце лише тоді, коли існує суспільний поділ праці, і продукти виробляються як продукти самостійних незалежних приватних робіт.
Варто розрізняти просте товарне виробництво і капіталістичне виробництво. І те й інше являє собою протилежність натуральному господарству.
Усяке товарне виробництво, чи йде мова про просте товарне виробництво або про капіталістичне, є виробництвом економічно відокремлених, самостійних виробників, кожний з яких зосереджується на виробництві певного виду продукту або навіть його частки. Це утворить те загальне, що властиво і простому товарному виробництву, і капіталістичному. Але вони мають не тільки загальні риси, але й істотні відмінності:
1) В умовах простого товарного виробництва виробник одночасно виступає як власник умов виробництва і його результатів, тобто той, хто витрачає свою власну працю на виробництво товарів, є власником засобів виробництва і вироблених товарів. В умовах капіталістичного виробництва безпосередній виробник товарів відділений від засобів виробництва, що належать капіталістові.
2) Просте товарне виробництво базується на особистій праці товаровиробника, а капіталістичне – на використанні найманої праці. Капіталістичне виробництво є найбільш розвинутою системою товарного виробництва, оскільки в умовах капіталізму майже все виробляється для ринку, товаром стає і сама робоча сила людини.
Перетворення робочої сили на товар, об'єкт купівлі-продажу, є передумовою перетворення простого товарного виробництва на капіталістичне, є вирішальною умовою того, що товарне виробництво стає пануючою формою виробництва. Це пояснюється тим, що поки працівник є власником умов виробництва не всі продукти його праці набирають товарну форму, частина з них споживається всередині господарства. Коли ж робоча сила стає товаром, то така можливість зникає, робітник повинен купувати все, що необхідно йому для життя. Тому в умовах капіталізму товарне виробництво стає пануючою, загальною формою ведення господарства.
Таким чином, ми з'ясували відмінності товарного виробництва від натурального господарства, визначили загальні риси та істотні відмінності простого і капіталістичного товарного виробництва й установили, що в умовах капіталізму товарне виробництво є загальною формою виробництва, через що всі елементи суспільного багатства стають товаром. Перейдемо тепер до характеристики товару.
