Капітал як ресурс набуває форми торгового капіталу, якщо він забезпечує рух продукту від виробника до споживача. Функцією торгового капіталу є обслуговування процесу купівлі і продажу товарів. Торговий капітал історично передує капіталістичному способу виробництва. Він існував у рабовласницький і феодальній формації і виступав як незалежна форма капіталу.
Функціонування торгових підприємств вимагає залучення ресурсів у формі капіталу, праці, підприємницького таланту, тому витрати у сфері торгівлі не мають принципових відмін від сфери виробництва.
Підприємницька діяльність передбачає одержання прибутку , який виступає у формі торгового прибутку. Торговий прибуток – це дохід, який отримують підприємства оптової і роздрібної торгівлі. Його можна розглядати двояко :
1. як різницю між загальним виторгом від продажу товарів і бухгалтерськими витратами обігу. У цьому разі підприємство отримує бухгалтерський прибуток;
2. як різницю між загальним виторгом і економічними витратами обігу. При цьому торговельне підприємство може отримати економічний (чистий) прибуток і такі складові доходу підприємства, як нормальний підприємницький прибуток, умовний процент на власний капітал, умовну ренту від власної земельної ділянки на умовну заробітну плату торгового підприємця.
В залежності від сфери функціонування торгового капіталу весь ринок ділиться на внутрішній і зовнішній; відповідно до цього існує внутрішня і зовнішня торгівля.
