Моделі і форми ринкової організації економіки.

Поняття “ринкова економіка” відображає загальну, абстрактну модель господарювання в умовах товарного виробництва. Ця абстрактна модель виступає в двох основних формах: саморегульована і регульована ринкова економіка. Саморегульована форма – вільна гра ринкових сил (конкуренція, вільне цін-я) завдяки концентрації і централізації капіталу веде до виникнення великого вир-ва і його монополізації. Велике вир-во не може існувати без його регулювання, монополізм суперечить вільній грі ринкових сил. Тому, основою сучасного ефективного вир-ва може бути не просто ринкова економіка, а лише регульована ринкова економіка. Головне при цьому: оптимальне співвідношення між ринковими і позаринковими регуляторами, чітке визначення важелів і чинників позаринкового рег-ня. Це визначається конкретними умовами тієї чи іншої країни.

Тому можуть існувати різні конкретні моделі її застосування, які залежать від рівня розвитку суспільства та від специфічних умов розвитку кожної країни. Моделі:

1). Вільний ринок - ідея належить класику політичної економії А.Сміту, який в роботі стверджував, що “вільна гра ринкових сил” створює гармонійний устрій, в якому індивідуум, прагнучи задовольнити свої егоїстичні інтереси, завдяки "невидимій руці" ринку, навіть не бажаючи того, сприяє інтересам суспільства більш ефективно, ніж у тому випад­ку, коли б він бажав це зробити. Але щось повинно його стримувати - конкуренція, яка зводить егоїстичні інтереси діючих у ринковій економіці суб'єктів до певної гармонії, до ринкової рівноваги. Сміт пояснив взаємодію особистої вигоди і її регулятора - конкуренції, як формуються ціни й чому вони не повинні повністю збігатися з витратами виробництва. Він описав господарський механізм вільного ринку, як саморегулюючої системи.

Маємо справу з парадоксом: ринок, з одного боку є кульмінацією будь-якої економічної свободи, а з іншого, - найсуворішим наглядачем.

2). Економічний лібералізм – не визнається необхідність втручання держави в економічне життя. Природним регулятором виступає ринок. Найбільше прихильників має в США.

3). Державний дирижизм – необхідність систематичної регуляції економіки з боку держави. Перші концепції виникли у 20-30 х рр. у Франції. Передбачає: націоналізацію та утворення значного державного сектора у вир-ві та кредитно-банківській сфері, державне фінансування та орієнтація капіталовкладень, планування економіки, адміністративний контроль над кредитом, цінами, зарплатою.

4). Соціально-ринкове господарство – принцип ринкової свободи повинен бути взаємопов’язаний з підтримкою соціальної гармонії. Це проміжна модель між чисто ринковою і централізовано-регульованою системами економіки. Ринкове господарство виступає як основа ек системи, але воно діє не самостійно, а свідомо регулюється державою.

В Україні необхідно спочатку трансформувати систему в нормально регульовану ринкову систему (планово-регульовану), а потім формувати її соц. характер.

5). Корпоративний патерналізм –

6). Планово-ринкове господарство –

Вільний ринок відноситься до саморегульованої форми, а всі інші – до регульованої.