Суб’єкти – всі учасники суспільного вир-ва: держава; державні, колективні, кооперативні, приватні підприємства та їх об’єднання; іноземні фірми та громадяни; громадяни України; різні установи та організації.
Об’єктами стають усі результати суспільної діяльності. Ними можуть бути матеріальні продукти праці (засоби вир-ва, предмети споживання, послуги, житло); інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї); робоча сила; цінні папери (акції, облігації); валюта, позичкові капітали.
З точки зору об’єктів обміну, ринки бувають: ринок засобів вир-ва, ринок товарів народного споживання, ринок послуг, ринок позичкового капіталу, ринок цп, р валюти, р інформації, р науково-технічних розробок, ринок робочої сили, ринок житла.
З територіальної точки зору, ринок може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній може бути національним – весь внутрішній ринок даної країни, обмежений рамками її кордонів, регіональним – ринок окремого територіального підрозділу, локальним – ринок якоїсь місцевості, яка включає певну сук-сть населених пунктів.
Всі види ринків можуть бути зведені до 4 утворень: ринок товарів і послуг, ринок грошей, ринок цп, ринок робочої силою.
Інфраструктура – сук-ть організаційно-правових форм, за допомогою яких здійснюється функціонування й поєднання в єдине ціле ринкових відносин.
Елементи І – це форми, які допомагають суб’єктам ринку реалізувати свої ділові інтереси. Це: під-ва роздрібної та оптової торгівлі, кредитна система й комерційні банки; емісійна система й емісійні банки; організаційно оформлене посередництво на товарних, сировинних, фондових і валютних біржах; аукціони, ярмарки та інші форми організованого позабіржового посередництва; система регулювання зайнятості населення й центри сприяння зайнятості; інформаційні технології й засоби ділової комунікації; податкова система й податкові інспекції; система страхування комерційного, господарського ризику й страхові компанії; спеціальні рекламні агентства, інформаційні агентства й засоби масової інформації; торгові палати, державно-громадські об'єднання ділових кіл; митна система; професійні спілки працюючих за наймом; комерційно-виставочні комплекси; система вищої і середньої економічної освіти; консалтингові компанії; аудиторські компанії; громадські і державно-громадські фонди, призначенні для стимулювання ділової активності;
спеціальні зони вільного підприємництва тощо.
І виступає як механізм функціонування підприємництва, заповнює величезний простір від вир-ва до споживання.
Функції: організаційне оформлення ринкових відносин, полегшення учасникам ринкових відносин реалізації своїх інтересів, спеціалізація різних суб’єктів економіки, полегшення форм юридичного й ек-ого контролю, держ й громадського рег-ня ринкових відносин.
Існує спеціалізована (яка обслуговує окремі ринки – товарів, цп, послуг) та загальна (обслуговує всю економічну систему - грошову, фінансову, кредитну, податкову).