ТВ – фаза економічного розвитку, при якій продукти виготовляються не лише для задоволення потреб вир-ів, але й з метою обміну, тобто виготовляються в якості товарів, а не споживних вартостей.
ТВ зароджується ще у первісній общині й певного розвитку досягає в рабовласницькому суспільстві. Розвиток суспільства розкривав кордони натурального господарства, втягуючи його в нові економічні зв'язки, які набирали товарної форми. І, в першу чергу, такою умовою було поглиблення суспільного поділу праці, яке вело до зростання ефективності виробництва. Перший МПП – поділ між тваринництвом і землеробством. Другий – відокремлення ремесла від землеробства. Саме 2 ПП привів до виникнення товарного вир-ва.
В рабовласницькому суспільстві виникає таке поняття, як ринок (спочатку як місце, де здійснюються акти купівлі-продажу). Суб’єкти тов відносин – дрібні власники, рабовласники.
З появою класу купців, які займалися лише торгівлею, відбувся третій великий суспільний поділ праці. Товарне виробництво та породжені ним купецький і лихварський капітали виступали лише придатками, обслуговували натуральне в своїй основі рабовласницьке виробництво. Тобто, товарне виробництво було лише придатком до натурального, носило підпорядкований, обмежений характер. І причиною того були особливості рабовласницького ладу; а)відносно низький рівень розвитку суспільного поділу праці; б)панування сільського господарства; в)рабовласницька форма власності.
Розпад рабовласницького ладу й перехід суспільства до феодалізму на перших порах дещо загальмували процес витіснення натурального господарства. Воно продовжувало посідати панівне становище. Проте об'єктивні процеси розвитку товарних відносин вже зупинити було неможливо. Подальшого розвитку набувають торговий і лихварський капітали, характерною особливістю яких було те, що вони не були пов'язані безпосередньо з виробництвом (бо виконували лише посередницькі функції), а джерелом свого прибутку мали додатковий, іноді необхідний продукт, створений селянами та ремісниками. Значного розвитку при феодалізмі набуває й міжнародна торгівля.
Процеси розвитку продуктивних сил прийшли в протиріччя з існуючим натуральним вир-вом. Виникла суспільна потреба в ліквідації феодальних вир-их відносин і заміні їх новими.
В міру розвитку прод сил, товарне вир-во починає набувати підприємницького характеру. Просте товарне вир-во трансформується в капіталістичне, рисами якого є: велика приватна власність на засоби вир-ва, наймана праця та мета – збагачення. Просте ТВ, розвиваючись в умовах приватної власності, неминуче приводить до виникнення капіталістичного виробництва.
Продукт, вироблений для продажу отримав назву товару. Товар задовольняє будь-яку потребу людини, це має назву споживна вартість. Вона ділиться на 3 види:
Предмети споживання – речі, які задовольняють потреби людей безпосередньо як життєві матеріальні та духовні блага (книги, одяг, взуття).
Засоби виробництва – речі, які задовольняють потреби людей опосередковано, шляхом вик-ня їх для виготовлення необхідних предметів споживання або послуг (будівлі та споруди, машини та обладнання, сировина, паливо).
Послуги – споживна вартість, яка не має речової форми, а має корисний ефект діяльності живої праці.
Властивості товару:
- здатність задовольнити певну потребу людини (споживна вартість).
- Придатність для обміну на інші товари (мінова вартість).
Товар має двоїсту природу: являє собою єдність споживної вартості і вартості. Це обумовлено -
Двоїстим характером праці:
З одного боку, праця – це процес створення певного корисного продукту, що пов’язана з спеціалізацією виробника. Має назву конкретна праця.
З другого – це процес затрат людської робочої сили, фізичної і розумової. Абстрактна праця.