Та інноваційних процесів»

Економіка та організація інноваційної діяльності

ТЕСТИ

З навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

Напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»

У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства агарної політики та продовольства України

ЗМІСТ

Тема 1

«Сутнісна характеристика інновацій

та інноваційних процесів»

1. Діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг:

1) інноваційна діяльність;

2) інноваційний лаг;

3) новація;

4) інноваційний процес;

2. Новації постають як:

1) всі відповіді вірні;

2) відкриття, винаходи;

3) нові або вдосконалені процеси, структури;

4) методики, стандарти, результати маркетингових досліджень;

3. Термін «інновація» запровадив економіст:

1) Шумпетер;

2) Ніксон;

3) Марковіц;

4)Твісс;

4. Впровадження і розповсюдження в інші сфери нововведень називається:

1) дифузією інновацій;

2) ініціацією інновацій;

3) нововведеннями;

4) інвенцією інновацій;

5. У відповідності з міжнародними стандартами інновація визначається як:

1) кінцевий результат інноваційної діяльності, у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку; нового або удосконаленого технологічного процесу, що застосовується в практичній діяльності чи у новому підході до соціальних послуг;

2) сукупність технічних, виробничих та комерційних заходів, які зумовлюють появу на ринку нового продукту;

3) винахід або відкриття нових можливостей для вирішення проблеми та досягнення цілей;

4) відкриття нових можливостей для досягнення цілей;

6. Суть безперервності процесу нововведень:

1) дає можливість випередити конкурентів і є передумовою інших принципів успішності нововведень;

2) визначає швидкість та межі дифузії нововведень в ринковій економіці;

3) дає поштовх для появи цілого ряду нововведень;

4) всі відповіді разом;

7. Інновації, що становлять собою застосування нових матеріалів, нових напівфабрикатів, добавок, комплектуючих вузлів:

1) продуктові;

2) ринкові;

3) технічні;

4) процесні;

8. Типи інновацій, які виділяє сучасна теорія інноваційного менеджменту:

1) товарну, управлінську, маркетингову, ринкову, технологічну; соціальну, екологічну;

2) товарну, організаційну, технічну, ринкову, маркетингову;

3) управлінську, товарну, технічну, маркетингову; технологічну, організаційну;

4) немає вірної відповіді;

9. Фізичні чи юридичні особи, які здійснюють інноваційну діяльність і залучають майнові та інтелектуальні цінності в реалізацію інноваційних проектів – це:

1) суб’єкти інноваційної діяльності;

2) об’єкти інноваційної діяльності;

3) інвестори;

4) ініціатори нововведень;

10. Об'єктами інноваційної діяльності є:

1) всі відповіді вірні;

2) інноваційні програми і проекти;

3) нові знання та інтелектуальні продукти;

4) виробниче обладнання та процеси;

11. Рекомендації щодо вдосконалення науково-технічної, організаційної, виробничої або комерційної діяльності підприємства, метою яких є початок інноваційного процесу або його продовження називається:

1) ініціацією інновацій;

2) дифузією інновацій;

3) нововведеннями;

4) інвенцією інновацій;

12. Інноваційний потенціал організації визначається як:

1) всі відповіді вірні;

2) можливість створення нових нововведень;

3) впровадження вже створених;

4) своєчасного звільнення від старих;

13. Введення нового методу виробництва – це інновація:

1) технологічна;

2) товарна;

3) екологічна;

4) ринкова;

14. Створення нового ринку товарів або послуг – це інновація:

1) ринкова;

2) товарна;

3) технологічна;

4) екологічна;

15. Спрощено модель інноваційного процесу можна подати як кілька послідовних етапів:

1) наука — техніка — виробництво;

2) наука – технологія – виробництво;

3) техніка – технологія – виробництво – реалізація;

4) наука – виробництво – реалізація;

16. Результат науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, що відображає принципово новий механізм, який може стати основою появи значної частини ін­новацій та інноваційних процесів і суттєво вплинути на розвиток НТП:

1) винахід;

2) відкриття;

3) ноу-хау;

4) фундаментальні дослідження;

17. Об'єктом інноваційної діяльності є:

1) інновація;

2) інвестиція;

3) інноваційний процес;

4) новація;

18. Продукт інтелектуальної діяльності людей, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення ефективності виконання робіт - це:

1) новація;

2) дифузія інновацій;

3) інновація;

4) нововведення;

19. Інноваційний лаг - це:

1) період між появою новації та її впровадженням;

2) інноваційний процес;

3) життєвий цикл нововведення;

4) процес розповсюдження інновацій;

20. Життєвий цикл інновацій – це:

1) проміжок часу від виникнення ідеї до її комерційного використання;

2) проміжок часу від зародження ідеї до створення і поширення нововведення;

3) проміжок часу від створення до поширення нововведення;

4) проміжок часу від створення і поширення нововведення до його використання;

21. Інноваційний процес - це:

1) процес створення (винаходу), освоєння та розповсюдження інновацій;

2) декілька взаємозв'язаних фаз, які створюють єдине ціле;

3) підготовка та здійснення інноваційних змін у визначеному напрямку діяльності;

4) процес створення нововведення;

22. Здатність нововведення зберігати незмінними якісні та кількісні характеристики, попри перетворення та зміни у зовнішньому середовищі, що дає змогу використовувати продукт тривалий час і в різних сферах - це:

1) інваріантність;

2) ініціювання;

3) варіативність;

4) дифузія;

23. Інноваційним визнається підприємство, в якому за звітний період інноваційні продукти та продукція в обсягу продукції складає:

1) понад 70 %;

2) 50 %;

3) 60 %;

4) 90 %;

24. Сфери застосування інновацій:

1) вірні всі відповіді;

2) для накопичення на фірмі;

3) для продажу;

4) для внутрішнього застосування;

25. Особа, яка ініціює процес упровадження інновації і бере на себе відповідальність за його реалізацію:

1) інноватор;

2) менеджер;

3) інвестор;

4) ініціатор;

26. Інноваційний продукт відповідає вимогам:

1) всі відповіді вірні;

2) він є реалізацією об’єктів інтелектуальної власності;

3) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;

4) в Україні цей продукт вироблено (буде вироблене) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоспроможним і має суттєво вищі техніко-економічні показники;

27. Запровадження випуску нового продукту – це інновація:

1) товарна;

2) технологічна;

3) екологічна;

4) ринкова;

28. Освоєння нового джерела постачання сировини або напівфабрикатів – це інновація:

1) маркетингова;

2) товарна;

3) технологічна;

4) ринкова;

29. Процес перетворення наукового знання в інновацію, яка задовольняє нові суспільні потреби; послідовний ланцюг дій, що охоплює всі стадії створення новинки та її практичного використання:

1) інноваційний процес;

2) інноваційна діяльність;

3) впровадження інновацій;

4) дифузія інновацій;

30. Науковий результат, що вносить радикальні зміни в існуючі знання, розкриває досі не відомі закономірності, властивості та явища матеріального світу, істотно впливає на НТП і розвиток цивілізації, слугує джерелом винаходів - це:

1) відкриття;

2) винахід;

3) ноу-хау;

4) фундаментальні дослідження;

Тема 2

«Теоретичні засади та сучасні тенденції інноваційного розвитку економіки»

1. В 30-ті роки ввів поняття інновації, трактуючи його, як зміну з метою впровадження і використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих і транспортних засобів, ринків і форм організації промисловості:

1) Й. Шумпетер;

2) М. Кондратьєв;

3) Д. Кейнс;

4) А. Сміт;

2. Автор теорії «довгих хвиль»:

1) М. Кондратьєв;

2) Й. Шумпетер;

3) Д. Кейнс;

4) А. Сміт;

3. Показник, що визначається відношенням витрат на дослідження і розроблення до обсягу продажу:

1) наукомісткість виробництва;

2) собівартість виробництва;

3) вартість інтелектуального продукту;

4) трудомісткість виробництва;

4. Розвиток науки і техніки, що проявляється, з одного боку, у впливі науки на рівень техніки і технології, а з іншого — у застосуванні новітніх приладів у наукових дослідженнях - це:

1) науково-технічний прогрес;

2) собівартість виробництва;

3) вартість інтелектуального продукту;

4) трудомісткість виробництва;

Тема 3

«Державне регулювання та підтримка інноваційної діяльності»

1. Основні типи державної інноваційної політики:

1) всі відповіді вірні;

2) технологічного поштовху та соціальної орієнтації;

3) ринкової орієнтації;

4) зміни економічної структури господарського механізму;

2. Обмеженість варіанту технологічного поштовху полягає в тому, що:

1) держава підтримує лише довгострокові інноваційні проекти, які потребують значних фінансових вкладень;

2) держава швидко й адекватно реагує на зміни у ринковій кон'юнктурі;

3) держава підтримує лише короткострокові інноваційні проекти;

4) немає вірної відповіді;

3. Обмеженість політики ринкової орієнтації полягає:

1) в її націленості на короткострокові й недорогі інноваційні проекти, що реалізуються окремими фірмами;

2) короткостроковим проектам приділяється недостатня увага;

3) в її націленості на дослідження, від яких залежить місце держави у світовому співтоваристві та її національна безпека;

4) немає вірної відповіді;

4. Інноваційна політика, яка передбачає істотний вплив передових технологій на вирішення соціально-економічних проблем, на зміну галузевої структури, рівень життя:

1) політика зміни економічної структури господарського механізму;

2) політика соціальної орієнтації;

3) політика технологічного поштовху;

4) політика ринкової орієнтації;

5. Політика, яка полягає в оперативному регулюванні та підтримці інноваційної діяльності на мікроекономічному рівні:

1) поточна інноваційна політика;

2) довгострокова інноваційна політика;

3) короткострокова політика;

4) немає вірної відповіді;

6. Варіант інноваційної політики який передбачає розроблення різних державних програм, великі капіталовкладення у масштабні інноваційні проекти, використання інших прямих форм державної участі в регулюванні інноваційних процесів:

1) технологічного поштовху;

2) ринкової орієнтації;

3) зміни економічної структури господарського механізму;

4) соціальної орієнтації;

7. Інноваційна політика, яка спрямована на створення сприятливого економічного клімату та розвитку інформаційного середовища для здійснення нововведень у фірмах, скорочення прямої участі держави в НДДКР:

1) ринкової орієнтації;

2) технологічного поштовху;

3) зміни економічної структури господар­ського механізму;

4) соціальної орієнтації;

8. Тип інноваційної політики, який полягає у регулюванні наслідків НТП: процеси прийняття рішень відбуваються із залученням широкої громадськості, рішення приймають за умов досягнення соціально-політичного консенсусу:

1) політика соціальної орієнтації;

2) політика технологічного поштовху;

3) політика ринкової орієнтації;

4) політика зміни економічної структури господарського механізму;

9. Тип інноваційної політики, який спрямований на створення умов для загального соціально-економічного розвитку країни на інноваційній основі через прямі та непрямі інструменти економічного впливу:

1) довгострокова інноваційна політика;

2) короткострокова політика;

3) поточна інноваційна політика;

4) немає вірної відповіді;

10. Сукупність форм і методів діяльності держави, спрямованих на створення взаємопов'язаних механізмів інституційного, ресурсного забезпечення підтримки та розвитку інноваційної діяльності, на формування мотиваційних факторів активізації інноваційних процесів:

1) державна інноваційна політика;

2) державне регулювання інноваційних процесів;

3) державна підтримка інноваційної діяльності;

4) розвиток інноваційної діяльності;

11. Головною метою державної інноваційної політики є:

1) всі відповіді вірні;

2) створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання на­уково-технічного потенціалу країни;

3) забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва;

4) реалізація нових видів конкурентоспроможної продукції;

12. Не є напрямом довгострокової інноваційної політики:

1) захист прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності;

2) визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;

3) пряме державне фінансування інноваційних інвестицій для реалізації програм структурної перебудови економіки;

4) формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності, тобто забезпечення охорони прав інтелектуальної власності;

13. Не є напрямом поточної інноваційної політики:

1) визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;

2) захист прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності;

3) координацію інноваційної діяльності;

4) підготовку висококваліфікованих робочих кадрів;

14. Прямі та опосередковані способи впливу органів державного управління на поведінку суб'єктів інноваційної діяльності з метою підвищення їх інтересу до створення, освоєння і поширення інновацій та реалізації на цій основі інноваційної моделі розвитку країни складають:

Тема 4

«Інноваційна політика підприємства»

1. Форма стратегічного управління, яка визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності та оптимальне використання наявного виробничого потенціалу – це:

1) інноваційна політика;

2) інноваційний потенціал;

3) інноваційна стратегія;

4) управлінська стратегія;

2. Стратегія, яка передбачає стрімкий розвиток організації: збільшення масштабів виробництва, освоєння нових товарів і послуг, вихід на нові ринки збуту, завоювання міцних конкурентних переваг це:

1) стратегія наступу;

2) стратегія стабільного розвитку;

3) стратегія захисна;

4) інноваційна стратегія;

3. Тип інноваційної політики властивий потужним фірмам з власними дослідними лабораторіями, відділами, що постійно працюють над створенням нових продуктів у відповідній галузі та можуть швидко розгорнути масове виробництво нового продукту, завоювати значну частку ринку характеризують:

1) наступальний тип інноваційної політики;

2) стратегію стабільного розвитку;

3) захисну стратегію;

4) наступально-ризиковий тип інноваційної політики;

4. Стратегія, якої дотримуються фірми, що виготовляють продукцію із тривалим стабільним попитом:

1) стабільного розвитку;

2) наступу;

3) захисна;

4) інноваційна;

5. Стратегія, яка спрямована на утримання позицій фірми на ринку і попередження банкрутства:

1) захисна;

2) стратегія;

3) стабільного розвитку;

4) еволюційна;

6. Політика, що охоплює всі фінансово-економічні аспекти функціонування підприємства, що забезпечують реалізацію інноваційної політики, націлена на управління грошовими потоками на підприємстві з метою накопичення коштів, необхідних для реалізації інноваційних проектів:

1) інвестиційна;

2) маркетингова;

3) в галузі НДДКР;

4) структурних змін;

7. Принцип інноваційної політики, який має формувати умови для створення і збереження тривалих конкурентних переваг підприємства - це принцип:

1) переважання стратегічної спрямованості;

2) орієнтації на потреби ринку;

3) комплексності;

4) цілеспрямованості;

8. Принцип інноваційної політики, метою якого є необхідність ретельно досліджувати ринок та його наявні і приховані потреби - це принцип:

1) орієнтації на потреби ринку;

2) переважання стратегічної спрямованості;

3) цілеспрямованості;

4) комплексності;

9. Можливість досягнення мети, оцінюється з урахуванням різних внутрішніх чинників і чинників зовнішнього середовища, що встановлює ресурсні та інституційні обмеження, за яких можливе досягнення цілі - розкривається в принципі:

1) цілеспрямованості;

2) переважання стратегічної спрямованості;

3) орієнтації на потреби ринку;

4) комплексності;

10. Принцип, який при плануванні інновацій передбачає систему координації всіх планів підприємства, незалежно від їх функціональної належності та цільової спрямованості, рівня розроблення та застосування - це принцип:

1) планомірності;

2) переважання стратегічної спрямованості;

3) цілеспрямованості;

4) комплексності;

11. Передбачає формування інноваційної політики з врахуванням сучасних досягнень НТП і тенденцій розвитку науки і техніки у відповідній галузі - це принцип:

1) інформаційної забезпеченості;

2) цілеспрямованості;

3) планомірності;

4) комплексності;

12. Політика, яка націлена на вирішення таких завдань: визначення процедур і періодичності маркетингових досліджень; розроблення товарної, цінової, збутової, комунікаційної, сервісної політики і створення механізмів їх реалізації; аналіз ефективності здійснюваної політики:

1) маркетингова політика;

2) політика в галузі НДДКР;

3) інвестиційна політика;

4) технічна політика;

13. Зорієнтована на вивчення внутрішнього середовища та організаційної форми підприємства, формування адекватної інноваційним завданням організаційної структури і культури підприємництва – це політика:

1) структурних змін;

2) технологічна;

3) маркетингова;

4) в галузі НДДКР;

Тема 5

«Управління інноваційними процесами»

1. Планування, організування та стимулювання інноваційної діяльності, реалізація інноваційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг і зміцнення ринкових позицій підприємства:

1) управління інноваційним процесом;

2) інноваційна політика;

3) регулювання діяльності;

4) немає вірної відповіді;

2. Орієнтоване на визначення і досягнення перспективних цілей в умовах конкурентного середовища, що відображене в системі стратегічних планів - це:

1) стратегічне управління;

2) оперативне управління;

3) інноваційна стратегія;

4) тактичне управління;

3. Націлене на прогнозування глобальних змін в економічній ситуації та пошук і реалізацію масштабних інноваційних проектів, які сприятимуть успіхові підприємства і забезпечуватимуть його ефективне функціонування і розвиток у тривалій перспективі:

1) стратегічне управління;

2) оперативне управління;

3) інноваційна стратегія;

4) тактичне управління;

4. Полягає у складанні календарних планів-графіків виконання робіт і контролюванні їх виконання; вивченні економічних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних факторів, що впливають на здатність фірми здійснювати інноваційну діяльність:

1) оперативне управління;

2) інноваційна стратегія;

3) тактичне управління;

4) стратегічне управління;

5. Пов'язана з прагненням фірм досягти технічного та ринкового лідерства шляхом створення та впровадження нових продуктів – це стратегія:

1) наступу;

2) захисту;

3) залежна;

4) традиційна;

6. Передбачає використання світових досягнень науки й технологій, наявність власних наукових доробків, можливість фірми швидко пристосовуватися до нових технологічних можливостей – це стратегія:

1) наступу;

2) залежна;

3) захисту;

4) традиційна;

7. Спрямована на утримання конкурентних позицій фірми на існуючих ринках, її дотримується більшість фірм, які уникають надмірного ризику - це стратегія:

1) захисту;

2) залежна;

3) наступу;

4) традиційна;

8. Її дотримуються фірми впроваджуючи новацію лише тоді, коли впевняться у її перспективності – це стратегія:

1) захисту;

2) залежна;

3) наступу;

4) традиційна;

9. Використовується фірмами, які не є піонерами у випуску на ринок певних нововведень, але залучилися до їх виробництва, придбавши у фірми-піонера ліцензію – це стратегія:

1) імітаційна;

2) наступу;

3) захисту;

4) традиційна;

10. Розробляють для реалізації загальної стратегії стабілізації фірмами-субпідрядниками великих компаній - це стратегія:

1) залежна;

2) імітаційна;

3) наступу;

4) захисту;

11. Значних технологічних змін ця стратегія не передбачає, тому її лише умовно відносять до інноваційної:

1) традиційна;

2) імітаційна;

3) наступу;

4) захисту;

12. До цієї стратегії вдаються фірми, які мають стійку ринкову позицію завдяки унікальності продукту, що є основою бізнесу:

1) традиційна;

2) імітаційна;

3) наступу;

4) захисту;

13. Стратегія, яка є реакцією керівництва на зовнішні сигнали ринку або інституційного середовища:

1) за нагодою;

2) імітаційна;

3) змішана;

4) захисту;

14. Фірми, які не роблять спроб змінити свою продукцію, бо тісно пов'язані з вимогами до неї головної фірми і виконують роботи на її замовлення, використовують стратегію:

1) залежну;

2) наступу;

3) імітаційну;

4) традиційну;

15. Стратегія, яка націлена на передбачення глобальних змін в економічній ситуації та пошукові масштабних рішень, спрямованих на зміцнення ринкових позицій і стабільний розвиток підприємства:

1) інноваційна;

5) наступальна;

6) імітаційна;

2) традиційна;

Тема 6

«Управління інноваційним розвитком підприємства»

1. Тип розвитку, який передбачає розширення обсягів виробництва і збуту продукції, відбувається в умовах ненасиченого ринку, при відсутності гострої конкуренції:

1) екстенсивний;

2) інтенсивний науково-технічний;

3) інноваційний науково-технічний;

4) інвестиційний;

2. Тип розвитку, який передбачає використання досягнень науки і техніки для удосконалення конструкцій і технологій виробництва традиційних продуктів з метою зниження їх собівартості, підвищення якості:

1) інтенсивний науково-технічний;

2) екстенсивний;

3) інноваційний науково-технічний;

4) інвестиційний;

3. Тип розвитку передбачає безперервне оновлення асортименту продукції і технологій її виробництва, удосконалення системи управління виробництвом і збутом:

1) інноваційний науково-технічний;

2) інтенсивний науково-технічний;

3) екстенсивний;

4) інвестиційний;

4. Принцип, який характеризується прагненням до підтримання певного балансу зовнішніх і внутрішніх можливостей розвитку:

1) адаптивності;

2) динамічності;

3) самоорганізації;

4) саморегуляції;

5. Принцип, який дозволяє коригувати систему управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства відповідно до змін умов функціонування:

1) саморегуляції;

2) адаптивності;

3) динамічності;

4) самоорганізації;

6. Методи, якими держава стимулює розвиток пріоритетних галузей, розвиток науки і техніки, інвестиційну й інноваційну діяльність, регулює виробництво певних видів товарів:

1) економічного стимулювання;

2) планування;

3) правові;

4) політичного регулювання;

7. Методи, що передбачають проведення планово-дослідницьких робіт, що передують соціально-економічному розвитку:

1) планування;

2) економічного стимулювання;

3) правові;

4) політичного регулювання;

8. Методи, що впливають на розвиток ринку певних видів товарів через громадянські різні недержавні організації:

1) соціального регулювання;

2) економічного стимулювання;

3) планування;

4) правові;

9. Функція управління процесами інноваційного розвитку, що виконує аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства, аналізує підсумки минулої діяльності:

1) аналіз внутрішнього середовища підприємства;

2) аналіз зовнішнього середовища і прогнозування його розвитку;

3) аналіз і кількісна оцінка ризику;

4) вибір пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;

10. Функція управління процесами інноваційного розвитку, що дозволяє проаналізувати поточну кон'юнктуру ринку і визначальні її фактори:

1) аналіз зовнішнього середовища і прогнозування його розвитку;

2) аналіз внутрішнього середовища підприємства;

3) аналіз і кількісна оцінка ризику;

4) вибір пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;

Тема 7

«Організаційні форми інноваційної діяльності»

1. Орієнтуються на інновації, що здешевлюють виготовлення продукції, водночас забезпечуючи їй рівень якості, якого вимагає основна маса споживачів:

1) віоленти;

2) експлеренти;

3) патієнти;

4) комутанти;

2. За рахунок низьких цін і середньої якості вони завжди конкурентоспроможні:

1) віоленти;

2) патієнти;

3) експлеренти;

4) комутанти;

3. Впроваджуючи принципово нові продукти, ці фірми отримують надприбуток за рахунок їх великої наукомісткості і внаслідок піонерного виведення їх на ринок:

1) експлеренти;

2) патієнти;

3) віоленти;

4) комутанти;

4. Вони уникають конкуренції із великими корпораціями, вишукуючи недоступні для них сфери діяльності, надаючи товару унікальних властивостей:

1) патієнти;

2) експлеренти;

3) віоленти;

4) комутанти;

5. Фірми, які підвищують споживчу цінність товару не за рахунок надвисокої якості, а завдяки індивідуалізації:

1) комутанти;

2) експлеренти;

3) віоленти;

4) патієнти;

6. Венчурне підприємництво розвивається у різних формах, найпоширенішими з яких є:

1) всі відповіді разом;

2) незалежний венчур та внутрішні венчурні відділи великих корпорацій;

3) впроваджувальні фірми, засновані на пайових засадах промисловими корпораціями;

4) венчурні фірми, що фінансуються інвестиційними фондами;

7. Структури, яки є засобами формування та здійснення регіональної інноваційної політики, спрямованої на забезпечення економічного розвитку регіону:

1) регіональні науково-технологічні центри;

2) малі підприємства;

3) бізнес-інкубатор;

4) технополіси;

8. Компактно розташований науково-технічний комплекс, до складу якого входять наукові установи, вищі навчальні заклади, комерційні фірми, консалтингові, інформаційні та інші сервісні служби і який функціонує на засадах комерціалізації науково-технічної діяльності:

1) технопарки;

2) малі підприємства;

3) регіональні науково-технологічні центри;

4) технополіси;

9. Основним товаром на цьому ринку є науковий і науково-технічний результат:

1) ринок новацій;

2) ринок чистої конкуренції нововведень;

3) ринок товарів;

4) ринок інвестицій;

10. Основним товаром на цьому ринку є вільні фінансові кошти різних організацій, фінансово-кредитних установ, фондів тощо, які можуть бути залучені суб'єктами підприємництва для реалізації інновацій:

1) ринок інвестицій;

2) ринок чистої конкуренції нововведень;

3) ринок інновацій;

4) ринок новацій;

11. До послуг бізнес-інкубаторів відносять:

1) всі відповіді вірні;

2) видавничі та технічно-адміністративне обслуговування;

3) консультаційні, інформаційні та економічні;

4) науково-технічні, презентаційні та навчальні;

12. Об'єднання наукових, інноваційних, науково-технологічних парків і бізнес-інкубаторів на певній території з метою надання потужного імпульсу економічному розвитку регіону – це:

1) технополіс;

2) технопарк;

3) бізнес-інкубатор;

4) інноваційний центр;

13. Вони є розробниками нової продукції, для чого створюють у себе потужні дослідницькі відділи та конструкторські бюро, найбільше ризикують, але в разі успіху отримують найбільшу віддачу:

1) експлеренти;

2) патієнти;

3) віоленти;

4) комутанти;

14. Фірми, які створюють інновації для потреб вузького сегмента ринку:

1) патієнти;

2) експлеренти;

3) віоленти;

4) комутанти;

15. Використовують інновації, створені іншими, збагачуючи їх індивідуальними характеристиками, пристосовуючись до невеличких за обсягами потреб конкретного клієнта:

1) комутанти;

2) експлеренти;

3) патієнти;

4) віоленти;

16. Фірми в прогресивних з технологічного погляду галузях економіки, що спеціалізуються у сферах наукових досліджень, розробок, створення і впровадження інновацій, пов'язаних з підвищеним ризиком:

1) венчурні підприємства;

2) малі підприємства;

3) експлеренти;

4) комутанти;

17. Організаційна структура, метою якої є формування сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів:

1) бізнес-інкубатор;

2) малі підприємства;

3) експлеренти;

4) комутанти;

18. До їх складу входять науково-дослідницькі підрозділи цих компаній та створені ними підприємства, які залучають для роботи над замовленнями компаній персонал університетів:

1) технопарки;

2) малі підприємства;

3) регіональні науково-технологічні центри;

4) технополіси;

19. Для створення венчурної фірми необхідні:

1) всі відповіді вірні;

2) комерційна ідея та ризиковий капітал;

3) суспільна потреба у конкретному нововведенні;

4) підприємець, який готовий на основі нововведення створити фірму;

20. Товаром на ньому виступають різноманітні інновації, реалізація яких дає змогу суб'єктам підприємницької діяльності отримати певні конкурентні переваги – це ринок:

1) чистої конкуренції нововведень;

2) інновацій;

3) новацій;

4) інвестицій;

21. Основними складовими інноваційної діяльності є:

1) всі відповіді вірні;

2) новації;

3) інвестиції;

4) інновації;

22. Сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності це:

1) інноваційна інфраструктура;

2) інноваційна політика;

3) інноваційна діяльність;

4) інноваційний комплекс;

Тема 8

«Особливості створення інновацій