Звернення до функцій на мові Сі

Формат звернення до функції (виклику функції) традиційний:
імя_функциі (список_фактичних_праметрів)
Проте в Сі звернення до функції має своєрідне трактування: звернення до функції - це вираз. У цьому виразі круглі дужки грають роль знака операції, для якої функція і фактичні параметри (аргументи) є операндами. Пріоритет операції "дужки" найвищий, тому обчислення функції у виразах виробляється раніше від інших операцій.
Між формальними і фактичними параметрами при виклику функції повинні дотримуватися правила відповідності за послідовності і за типами. Фактичний параметр - це вираз того ж типу, що й у відповідного йому формального параметра.Стандарт мови Сі допускає автоматичне перетворення значень фактичних параметрів до типу формальних параметрів.
Необхідно засвоїти ще один найважливіший принцип, що діє в Сі: передача параметрів при виклику функції відбувається тільки за значенням. У Сі допустимі тільки параметри-значення. Тому виконання функції не може змінити значення змінних, вказаних в якості фактичних параметрів.

40. Поняття та робота з масивами на мові Сі

В програмуванні масив — одна з найпростіших структур даних, сукупність елементів переважно одного типу даних, впорядкованих за індексами, які зазвичай репрезентовані натуральними числами, що визначають положення елемента в масиві.

Масив може бути одновимірним (вектором), та багатовимірним (наприклад, двовимірною таблицею), тобто таким, де індексом є не одне число, а кортеж (сукупність) з декількох чисел, кількість яких співпадає з розмірністю масива.

В переважній більшості мов програмування масив є стандартною вбудованою структурою даних.

Масив — це скінчений набір елементів одного (базового) типу, які зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам’яті і мають спільну назву.

Розмір (кількість елементів) масиву найчастіше задають у вигляді діапазону або назви деякого перерахованого типу даних.

Кожен елемент масиву харатеризується іменем та номером (індесом).

Оголошення масиву:

тип змінна[кількість]

double a[100] – масив із 100 елементів дійсного типу

int b[100] – масив із 100 цілих чисел

char c[100] – масив із шести символів

Кожен елемент масиву може бути застосованний як однотипна проста величина. Для

цього потрібно вказати імя та [№]. № завжди починається з 0.

Звернутись до елементів масиву можна двома способами: за допомогою імені масиву або використовуючи вказівники.

Проініціалізувати масив можна одним із способів:

використовуючи принцип замовчування (за замовчуванням всім елементам масиву надається значення 0)

безпосередньо під час його оголошення

int stud[]={2, 4, 3, 2, 6};

float rist[]={12.5, 23, 78.3, 5.8, 6.9}

char alf=”Абетка” або char alf={‘А’, ‘б’, ‘е’, ‘т’, ‘к’, ‘а’}

застосовуючи команду присвоєння (ris[4]=5.8)

під час введення даних з клавіатури

Типова програма вводу елементів масиву:

#include <iostream.h>

#include <conio.h>

# defin n 100

void main()
{

double a[n]
int i,m

do{

cout <<”Кількість елементів=”;
cin >>m;

}
while (m>n||m<1)

for (i=o;i<m;i++){

cout <<”a[”<<i<<”]”;
cin >>a[i];

}
for (i=o;i<m;i++){

cout <<”a[”<<i<<”]=”;
cout<<a[i]<<endl;

}
getch();

}