файлові віруси заражають програмні файли з такими розширеннями, як COM, EXE, DLL, SYS, DRV, VXD . Файлові віруси можуть заражати файли практично будь-якої операційної системи незалежно від її версії. Окремою категорією коштують віруси, які заражають документи, соз дані за допомогою пакету програм Microsoft Office, це так називає миє макровіруси;
завантажувальні віруси, або як їх ще називають boot -віруси (бутові), до ториє заражають завантажувальні області дискет і жорстких дисків, точніше ту їх частина, що не використовується системними файлами. Такі віруси зара жают практично всі дискети, які використовуються на зараженому комп'ютері.
Особливість завантажувальних вірусів полягає в тому, що вони завантажуються в пам'ять комп'ютера ще до запуску операційної системи, а значить, до запуску антивіруса, що декілька утрудняє своєчасне їх обна руженіє, особливо, якщо програма для "лову вірусів" при запуску комп'ютера не перевіряє оперативну пам'ять. Ще одним нюансом завантажувальних вірусів є те, що в операційних системах типа Windows багато хто з них не здібний до зараження інших дисків;
завантажувально-файлові віруси володіють можливістю зараження якраз особистих файлів, так і завантажувальної області дисків. При цьому зараження може статися навіть при простому зверненні до зараженого диска або при запуску зараженого файлу;
мережеві віруси — ця категорія вірусів здатна самостійно пері давати свій програмний код всім комп'ютерам, підключеним до ло кальной мережі. Часто цю категорію вірусів називають черв'яками;
"троянські коні" — ця категорія вірусів, як правило, ніколи не за ражаєт файли або завантажувальну область диска, а просто прописує себе в автозавантаження і чекає, коли ж ви введете якийсь пароль, щоб відправити його творцеві вірусу. Такі програми призначені, в основному, для крадіжки коштовної інформації.
Так або інакше комп'ютерні віруси потрапляють на комп'ютер користувача за допомогою так званої глобальної мережі — або разом з електронним листом, або коли сам користувач викачує деякий файл, содер жащий вірус, і потім запускає його на своєму комп'ютері або несе на дискеті на комп'ютер друга, колеги.
18. Шляхи проникнення вірусів у комп'ютер і механізм розподілу вірусних програм Основними шляхами проникнення вірусів у комп'ютер є знімні диски (гнучкі й лазерні), а також комп'ютерні мережі. Зараження жорсткого диска вірусами може відбутися при завантаженні програми з дискети, що містить вірус. Таке зараження може бути випадковим, наприклад, якщо дискету не вийняли з дисководу А і перезавантажили комп'ютер, при цьому дискета може бути і не системною. Заразити дискету набагато простіше. На неї вірус може потрапити, навіть якщо дискету просто вставили в дисковод зараженого комп'ютера і, наприклад, прочитали її зміст. Вірус, як правило, впроваджується в робочу програму таким чином, щоб при її запуску управління спочатку передалося йому і тільки після виконання всіх його команд знову повернулося до робочої програми. Отримавши доступ до управління, вірус насамперед переписує сам себе в іншу робочу програму і заражає її. Після запуску програми, що містить вірус, стає можливим зараження інших файлів. Найчастіше вірусом заражаються завантажувальний сектор диска і виконувані файли, що мають розширення EXE, COM, SYS, BAT. Вкрай рідко заражаються текстові файли. Після зараження програми вірус може виконати якусь диверсію, не дуже серйозну, щоб не привернути уваги. І нарешті, не забуває повернути управління тій програмі, з якої було запущено. Кожне виконання зараженої програми переносить вірус у наступну. Таким чином, заразиться все програмне забезпечення. Для ілюстрації процесу зараження комп'ютерної програми вірусом має сенс уподібнити дискову пам'ять старомодному архіву з файлами на тасьмі. У папках розташовані програми, а послідовність операцій з впровадження вірусу буде в цьому випадку виглядати наступним чином.
Антивірусна програма — це програма, яка запобігає зараження ПК комп'ютерними вірусами і дозволяє усунути наслідки зараження.
антивірусні програми дозволяють видаляти віруси з комп'ютера, а інколи навіть рятувати пошкоджену інформацію. Щоб запобігти можливості "зараження" комп'ютера, зазвичай використовуються антивірусні програми, які можна підрозділити на два основні види:
антивірусний сканер — ця категорія дозволяє перевіряти файли, що містяться на жорсткому диску або на будь-якому змінному носієві, на наявність в них програмної коди, характерної для того або іншого комп'ютерного вірусу (не секрет, що віруси "прикріплюють" себе до іс полняємим файлам інших програм). При цьому ви можете запустити перевірку в будь-який слушний для вас час;
антивірусний монітор — дана категорія призначена для постійного контролю всіх програм, що запускаються, і копійованих (переміщає мих, що видаляються, відкриваються) файлів. Як правило, антивірусний монітор запускається разом з операційною системою і контролює всі процеси, що виконуються в оперативній пам'яті. Як дополнітель ний послуги монітор може перевіряти файли на жорсткому диску, якщо на комп'ютері протягом певного часу не здійснюється ника ких робіт. При цьому робота комп'ютера декілька сповільнюється, а то і взагалі стає дуже повільною. Тут все залежить від того, які за розміром файли використовуються. Особливе уповільнення роботи помітно на іграх.
На сьогоднішній день найбільш популярними є антивірусні про грами:
AVP або Антивірус Касперського,
Dr . Web, створена фахівцями компанії "Діалог-наука
