При виборі способів ведення бухгалтерського обліку (формування облікової політики) необхідно керуватися наступними основними припущеннями та вимогами (принципами). При формуванні облікової політики передбачається ряд припущень:
1) майнової відокремленості організації, тобто її майно і зобов'язання існують відокремлено від майна і зобов'язань власників;
2) безперервності діяльності організації, тобто вона буде продовжувати свою діяльність у доступному для огляду майбутньому й у неї немає намірів і необхідності ліквідації або істотного скорочення діяльності;
3) послідовності застосування облікової політики, тобто обрана організацією облікова політика застосовується послідовно від одного облікового року до іншого;
Тимчасової визначеності фактів господарської діяльності, тобто факти господарської діяльності організації ставляться до того звітного періоду (і отже, відображаються в бухгалтерському обліку), в якому вони мали місце, незалежно від фактичного часу надходження або виплати грошових коштів, пов'язаних з цими фактами.
До формування облікової політики ставляться такі вимоги:
1) повноти, тобто облікова політика повинна забезпечувати повноту відображення в бухгалтерський облік всіх фактів господарської діяльності;
2) своєчасності, тобто факти господарського життя повинні відображатися в бухгалтерський облік своєчасно;
3) обачності, тобто облікова політика повинна забезпечувати більшу готовність до обліку втрат (витрат) і пасивів, чим можливих доходів і активів (не допускаючи створення прихованих резервів);
4) пріоритету змісту перед формою, тобто облікова політика повинна забезпечувати відображення в бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, виходячи не тільки з їх правової форми, а й з економічної їх змісту та умов господарювання;
5) несуперечності, тобто облікова політика повинна забезпечувати тотожність даних аналітичного обліку оборотами і залишкам по рахунках синтетичного обліку на перше число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даними синтетичного й аналітичного обліку;