Формування переліку етапів обробки

Установлення раціонального состава типових етапів обробки для деталей різних класів є складним завданням. Тут необхідно керуватися загальною рекомендацією організаційно-технологічного характеру: досвід автоматизованого проектування ТП показує, що число етапів повинне бути мінімально можливим, щоб у загальному обсязі інформації не губилися й не нівелювалися головні й другорядні питання обробки деталей, але в той же час досить більшим, щоб урахувати всі особливості обробки деталей.

У табл. 10.1 приводиться перелік з 13 етапів, що є досить універсальним, розрахований на формування принципової схеми для деталей різної конфігурації й ступеня складності з обліком термічної й хіміко-термічної обробки.

Етапи ТП Таблиця 10.1

Позначення	Найменування	Призначення й характеристика
Е1	Заготівельний	Одержання заготівлі і її термообробка
Е2	Чорновий	Знімання зайвих напусків і припусків
ЕЗ	Термічний I	Термообробка – поліпшення, старіння
Е4	Напівчистовий I	Точн. обр. 13-й квалітет, шорстк. поверх. R_a ³ 1,25
Е5	Термічний II	Цементація
Е6	Напівчистовий II	Знімання цементаційного шару на поверхнях, що охороняються від цементації
Е7	Термічний III	Загартування, поліпшення
Е8	Чистовий I	Точність обробки 9-й квалітет, шорсткість R_a ³ 0,32
Е9	Термічний IV	Азотування, старіння
Е10	Чистовий II	Шліфування поверхонь, що охороняються від азотування
Е11	Чистовий III	Точність обробки 6-й квалітет, шорсткість поверхонь R_a ³ 0,16
Е12	Гальванічний	Хромування, нікелювання й ін.
Е13	Доводочний	Одержання шорсткості поверхні R_a ³ 0,04

При формуванні етапів обробки варто враховувати технологічні особливості обробки окремих поверхонь, які можна розглядати як дві групи: технологічно прості й технологічно складні поверхні.

Технологічно прості - поверхні деталей, для яких застосовуються тільки методи механічної обробки. Технологічно складні - поверхні деталей, при формуванні яких поряд з механічною обробкою застосовуються термічні, гальванічні й інші методи обробки або покриття поверхні. У загальному випадку вважається, що при обробці технологічно простих поверхонь зберігається послідовність стадій у вигляді маршруту обробки для конкретної поверхні. Формування технологічно складних поверхонь характеризується, як правило, порушенням цієї послідовності. Так, наприкінці процесу обробки деталі, на стадіях тонкої обробки, можуть виконуватися роботи, пов'язані з розміткою, формуванням технологічних баз. У той же час виконання робіт, характерних для даного етапу обробки, може вироблятися на різних її стадіях. Так, «формування заготівлі під повторне старіння» виконується на чорновій, напівчистовій і чистовій стадіях. Це багато в чому пов'язане зі сталими на підприємстві традиціями. Щоб урахувати цю особливість і зробити більше зручними розроблювальні САПР ТП, запропоновано розглядати пріоритетні й варіантні стадії й етапи обробки.

Якщо при призначенні етапу обробки керуються об'єктивними технічними критеріями, інструкціями, рекомендаціями, статистичними даними, а процес ухвалення рішення носить алгоритмічний характер, то така реалізація конкретного етапу буде пріоритетною. При варіантній реалізації технолог керується суб'єктивними міркуваннями, вказівками керівництва й т.д., а ухвалене рішення можна вважати «вольовим». Слід зазначити, що пріоритетна реалізація етапів характерна для конкретної, як правило, однієї стадії обробки, а варіантна - для ряду близьких по характері стадій.

Синтез переліку етапів обробки ставиться до трудноформалізуємих завдань і розробляється з використанням діалогового режиму роботи на ЕОМ. Для подання переліку зручним засобом є фрейми (комплексні таблиці) з умовами вибору.