Основу завдання на проектування технологічного процесу становлять відомості про деталь, які при неавтоматизованому проектуванні задаються у вигляді креслення з безліччю спеціальних позначень і переліком технічних вимог, викладених у вигляді тексту. Цю інформацію при автоматизованому проектуванні необхідно ввести в ЕОМ (комп'ютер).
В ЕОМ, як правило, передбачена можливість введення лише літеро-цифрової інформації. До такого виду необхідно привести всю інформацію про деталь: опис її конфігурації, розмірних зв'язків, технічних вимог. Отже, потрібно розробити літеро-цифрову модель, що дозволяє за допомогою системи формальних правил представити інформацію про деталь.
Необхідною інформацією для проектування ТП є відомості про парк металообробного устаткування на підприємстві, технічні характеристики металорізальних верстатів, допоміжного і вимірювального інструменту, верстатні пристосування, заготівельне виробництво, ДСТУ, нормалі, всі необхідні керівні і нормативні матеріали. При автоматизованому проектуванні необхідно організувати інформаційно-довідкову службу, що могла б забезпечити процес проектування необхідною довідковою інформацією.
Процес автоматизованого проектування базується на безлічі типових рішень і алгоритмах їхнього вибору. Їхній опис також потрібно формалізувати, організувати їхнє введення, розміщення в пам'яті ЕОМ і передбачити можливість оперативної роботи з ними.
Таким чином, для організації автоматизованого проектування ТП за допомогою ЕОМ необхідно:
1) розробити метод формалізованого опису вихідної інформації про деталь;
2) розробити сукупність типових рішень і алгоритмів їхнього вибору стосовно до умов виробництва, де система проектування буде експлуатуватися;
3) організувати інформаційно-пошукову службу в ЕОМ;
4) формувати технологічні документи.
Всі названі завдання можуть бути представлені як завдання обробки інформації.
Із цієї точки зору проектування ТП можна розділити на три основні блоки (рис. 2.2):
1. підготовка інформації;
2. обробка інформації при проектуванні ТП;
3. формування, контроль і аналіз вихідної інформації.
2.2. Функціональна схема САПР ТП
Блок підготовки інформації. Проектування ТП починається з аналізу креслення деталі. Після цього формується змінна (або вхідна) інформація - інформація про деталь, для якої необхідно спроектувати ТП. Ця деталь називається поточною. Вхідна інформація може бути представлена у вигляді коду, таблиці кодованих відомостей, машинної графіки або формалізованою мовою.
Умовно-постійна інформація - це інформація, необхідна для проектування ТП, виходячи зі змісту змінної інформації. До цієї інформації відносяться відомості про застосовуване устаткування, засоби технологічного оснащення, нормативні матеріали для вибору режимів обробки й розрахунку норм часу.
При кожному проектуванні ТП на різні деталі інформація про деталь, введена для проектування ТП, буде різною. Тому цю інформацію й назвали змінною. Інформація про устаткування й оснащення при проектуванні ТП на різні деталі міняється набагато рідше, хоча теж може змінитися. Тому вона називається умовно-постійною.
Змінна інформація про деталі, на які проектувалися або будуть спроектовані ТП, зберігається в базах даних деталей.
Умовно-постійна інформація може зберігатися в базах даних і в базах знань. Її вибір і рішення інших завдань проектування може виконуватися по розробленим технологами алгоритмам.
Блок обробки інформації, тобто блок проектування ТП, включає три можливих варіанти.
Перший – ручна обробка інформації. У цьому випадку всі рішення технолог приймає сам, без ЕОМ. Виконується лише аналіз інформації про деталь без розробки й уведення змінної інформації в ЕОМ. Такий метод проектування називається методом прямого документування, а САПР ТП – технологічним редактором.
Другий варіант – автоматизований. Він припускає рішення деяких завдань без участі людини й очікує введення інформації про деталь або у вигляді змінної інформації, або в ході проектування ТП у діалозі. ЕОМ в основному вирішує розрахункові завдання, тобто визначає параметри ТП: вага заготівки, режими обробки, норми часу. Дані, необхідні для розрахунку, повинні бути зібрані в базах даних.
Третій варіант проектування - автоматичний, з обов'язковим введенням змінної інформації. Тут і розрахункові, і нерозрахункові завдання ЕОМ вирішує без участі технолога по введеним раніше алгоритмом. При роботі в автоматичному режимі технолог вводить тільки інформацію про деталь. У цьому випадку необхідні наявність і бази даних, і бази знань. САПР ТП такого рівня складні в організації, відносяться до експертних систем - різновидам штучного інтелекту. Для зниження складності таких систем використовується локалізація звуження номенклатури деталей до певного типу або групи. У цьому випадку метод проектування - на основі типізації.
Ми розглянули три варіанти проектування ТП і відзначили, що автоматизоване й автоматичне проектування припускають наявність експертної системи.
Останній блок САПР ТП - блок контролю й аналізу вихідної інформації, результат проектування. Для САПР ТП це опис технологічного процесу (маршрутна карта, операційні карти, ескізи, відомість оснащення). Вихідна інформація також змінна. Завдання цього блоку проектувальник виконує без комп'ютера при будь-якому виді проектування.
Від блоку контролю й аналізу результатів іде зворотний зв'язок до блоку підготовки даних: на основі аналізу помилок проектування корегуються бази даних, алгоритми в базах знань і програми.
