Спеціальне програмне забезпечення

У системах автоматизованого проектування крім програмного забезпечення ЕОМ, може існувати системне програмне забезпечен­ня, яке відіграє роль сполучної одиниці між операційною системою і програмами автоматизованого проектування.

Системне програмне забезпечення САПР може бути використане для різних САПР близьких по функціональному призначенню, що розроблені на основі загальних концепцій, наприклад для САПР рі­зних технічних об’єктів. Системне програмне забезпечення САПР розробляється з чіткою орієнтацією на конкретні ЕОМ і операційні системи. Воно є продовженням операційної системи і забезпечує:

- управління процесом обчислень;

- ввід, вивід, контроль і обробку інформації;

- оперативне коректування інформації;

- зберігання, пошук, аналіз і захист інформації;

- діалоговий зв’язок користувача з ЕОМ у процесі проектування;

- контроль і діагностику виконуваних проектних операцій. Системне програмне забезпечення САПР відповідно до перера­хованих функцій включає: ,

- управляючу програму;

- програму вводу і обробки вхідної інформації;

- транслятори проблемно-орієнтованих вхідних мов;

- системи або програми управління базами даних;

- програми обробки і видачі проектної документації включаючи креслення.

При створенні конкретних САПР може виникнути необхідність у інших програмах, що реалізовують певні функції. Але у кожному випадку при розробці системного програмного забезпечення САПР враховується технологія проектування виробу або групи виробів, вимоги і склад спеціального програмного забезпечення, структура і об’єм переробки інформації і т.д.

До складу спеціального програмного забезпечення САПР вклю­чаються прикладні програми або пакети прикладних програм, оріє­нтовані на вирішення конкретних завдань і сервісні програми, що виконують в рамках САПР сервісні функції і забезпечують викори­стання отриманих результатів.

Таким чином, спеціальне програмне забезпечення САПР направ­лено на вирішення певних проектних завдань. Саме це програмне забезпечення є предметом розробки системи. Від його характерис­тик і особливостей визначальним чином залежать функціональні можливості САПР.

Спеціальне програмне забезпечення не може функціонувати без загальносистемного програмного забезпечення, тому його можна розглядати як вузькоспеціалізоване продовження загальносистем­ного забезпечення ЕОМ і САПР.

Рішення завдань автоматизованого проектування складних об’єктів неможливо організувати в рамках одного програмного мо‑дуля. При створенні САПР складних об’єктів необхідно використо­вувати блочно-ієрархічний підхід, в основу якого покладена деком­позиція (розбиття) складної задачі на ряд простіших. Схожий прин­цип закладений у організацію спеціального програмного забезпе­чення САПР. Модульний принцип програмування припускає роз­биття проекту на окремі програмні модулі в початковій стадії прое­ктування і об’єднання незалежно розроблених програмних модулів на кінцевій стадії.

Програма поділяється на частини або модулі, виходячи із зруч­ності розробки і використання програм. Кожна з них може розроб­лятися з використанням різних мов і засобів операційної системи. Після підготовки початкового тексту програми кожен модуль обро­бляється транслятором, який виробляє об’єктні модулі, а потім компонувальником, який з об’єктних модулів формує завантажува­льні.

Зручність модульної побудови полягає у тому, що в даний час існує велика кількість стандартних програм, що реалізовують різні математичні методи і типові проектні процедури. Такі програми, як правило існують у вигляді бібліотек об’єктних модулів і їх викорис­тання істотно скорочує час і зменшує вартість розробки програмно­го забезпечення.

Структура завантажувального модуля може бути простою і ди­намічною. У простих структурах один завантажувальний модуль містить всі коди необхідні для виконання завдання, тобто він не пе­редає управління ніякому іншому модулю, а завантажується у пам’ять ЕОМ як єдине ціле. При цьому неважливо, чи був модуль єдиним чи він отриманий шляхом об’єднання декількох модулів. Завантажувальний модуль простої структури динамічно не викори­стовує інші завантажувальні модулі. Проте програми простої струк­тури можна динамічно викликати з інших (динамічних) завантажу­ваних модулів. Програми простої структури ефективні за швидкіс­тю виконання, оскільки не вимагають додаткового завантаження інших програм. У разі, коли завдання дуже велике і всі її програми не можна завантажити у оперативну пам’ять ЕОМ одночасно, за­мість простої структури слід використовувати динамічну.

Динамічні структури не вимагають одночасної присутності в пам’яті усіх модулів програми при виконанні. Модулі динамічно завантажуються в пам’ять при потребі. Розрізняють динамічно послідовні і динамічно паралельні структури. У динамічно послідовних структурах модуль виконується послідовно; це означає, що викли­каний модуль не виконується до завершення виконання поперед­нього модуля. У динамічно паралельних структурах модулі, що ви­кликаються і вже викликані виконуються паралельно.

Створення і використання програмного забезпечення САПР ви­магає дотримання певних основоположних принципів, одним з яких є принцип модульності системи.

Модуль спеціального програмного забезпечення САПР можна розглядати як сукупність певних програмних і операційних компо­нентів, якими є:

- операція ЕОМ;

- макрооперація, що представляє типову сукупність декількох опе­рацій;

- стандартна програма;

- підпрограма рішення функціональної підзадачі;

- функціональна програма;

- набір функціональних програм.

Слід зазначити, що при модульній побудові комплексу програм тривалість їх виконання може зростати.

На рис. 7.1 представлена структура САПР об’єкту, що працює під управлінням базової операційної системи ЕОМ.

Програмне забезпечення у цьому випадку представлене у формі проблемно-орієнтованого пакету прикладних програм, що працює під управлінням базової операційної системи. Пакет програм скла­дається з управляючої програми, лінгвістичного процесора, прикла­дних і обслуговуючих програм. У пам’яті ЕОМ постійно знаходить­ся основна частина управляючої програми - кореневий сегмент (мо­нітор). Всі інші програми завантажуються у пам’ять і виконуються послідовно в міру необхідності.

Управляюча програма призначена для управління загальним ви­конанням роботи і після введення пароля виробляє повідомлення системи про допуск до роботи з тими чи іншими програмами. Коре­невий сегмент управляючої програми формує дані, необхідні базо­вій операційній системі для виклику відповідної частини пакету і передачі їй управління

Рис.7.1 Структура САПР об’єкту, що працює під управлінням базової операційної системи ЕОМ.