Для самої САПР як для складної автоматизованої інформаційної системи, так й для її підсистем, можливо застосувати таку послідовність кроків проектування:
1) Аналіз - визначення призначення та кола задач інформаційної системи
На цьому етапі проводиться обстеження реального об'єкта, для якого створюється інформаційна система. В ході цього обстеження визначаються основні проблеми, яки має вирішити САПР.
Визначення призначення повинно складатися з одного речення в якому стисло, але повно формулюється призначення системи. Після формування визначення його необхідно погодити з користувачем системи.
Для визначення кола задач проводиться вивчення документації, яка регламентує функціонування реального об’єкту проектування, проводяться співбесіди з майбутніми користувачами різного рівня. Після визначення головних задач необхідно визначити функції, за допомогою яких система має вирішити визначені задачі. Перелік функцій відповідає переліку задач, не виходячи за межи призначення системи.
До визначених функцій визначаються вимоги:
- виробничі – наприклад, періодичність виконання;
- функціональні – наприклад. визначення вигляду звітів та екранних форм;
- технічні - обмеження на тип операційної системи , інструментальне середовище або на використання протоколів мережевого сполучення.
2) Проектування - визначення функціональності системи, процесів необхідних для її реалізації та відповідної бази даних (БД).
Після визначення функцій системи проводиться розробка моделі процесів предметної області, яка визначає зв'язок між наступними елементами: процесами, зовнішніми об'єктами, накопичувачами та потоками даних.
В процесі моделювання проводиться:
- опис предметної області, відокремлення її основних об'єктів та процесів, реалізація яких необхідна для досягнення основних функцій. Також формується коло функціональних задач системи та процесів, яки вирішують ці задачі.
- на основі аналізу документації, яка регламентує функціонування об’єкту проектування та дослідження технологічних та посадових інструкцій визначаються основні інформаційні потоки між об'єктами системи. Проводиться ідентифікація відокремлених об'єктів
- на підставі опису проводиться розробка інформаційно - логічної схеми предметної області, тобто графічної схеми, на якої представлені об'єкти предметної області та зв'язки між ними. Існує декілька поширених варіантів представлення результатів моделювання, наприклад, популярною є створення ER моделі тобто моделі СУТТЕВІСТЬ - ЗВЯЗОК. Існують автоматизовані засоби, відомі під загальною назвою CASE - засоби, яки полегшують формування моделей, особливо ER -моделей
- на базі інформаційно - логічної схеми будується логічна структура БД, тобто приймаються рішення щодо структури та змісту об'єктів БД, а також визначаються інформаційні зв'язки. Як результат будується первинна концептуальна схема БД.
3) Розробка - створення об'єктів БД та програмних об'єктів.
Проектування та створення БД системи передбачає виконання наступних етапів:
- проведення формалізації результатів попередніх етапів, тобто побудова опису відокремлених інформаційних об'єктів в термінології БД;
- проведення процесів нормалізації створенихоб'єктів БД, тобто оптимізації структури БД до рівня, який найбільш відповідає вимогам системи;
- проведення проектування концептуальної схеми БД, яка має бути орієнтованою на обрану для її підтримки систему управління базами даних (СУБД);
- створення спроектованої бази даних в середовищі обраної СУБД методами, яки вона передбачає;
- підготовка реальної інформації на первісних документах та введення їх в БД.
Після того як БД спроектовано необхідно спроектувати програмні об'єкти, яки повинні забезпечити її функціонування. До кола таких об'єктів можна включити:
· підсистему масового вводу інформації, тобто підсистему яка вирішує задачу вводу, первісного аналізу, корегування та накопичення інформації в БД;
· підсистему формування звітів про стан даних в БД.
4) Тестування - формування та здійснення контрольних запитів до БД.
