Інтерфейс містить сім основних меню або віконних областей (рис. 2.7).
Меню утиліт (Utility Menu) – містить набір процедур, які часто використовуються, і відображені тут для доступу у будь-який момент роботи програми. Виконанню цих процедур передує поява в каскадному порядку спадаючих меню, які дозволяють безпосередньо виконати необхідну дію або перейти в панель діалогу. Меню утиліт не має жорсткого режиму роботи, і користувач може виконати декілька дій за одне звернення (наприклад, відмовитися від попереднього наміру і перейти до виконання іншої операції).
Графічне
вікно
Вікно
виводу
Головне меню
Рисунок 2.7 – Інтерфейс Motif Standard, який використовується в ANSYS
Головне меню (Main Menu) перераховує основні функції програми, які групуються в розміщених збоку спливаючих (динамічних) меню, вид яких залежить від просування за програмою.
Вікном введення (Input Menu) є область для набору команд і показу повідомлень-підказок програми. Є можливість звернутися до списку введених раніше команд. Команди можна вибирати з командних файлів, наприклад, файлу реєстрації введених раніше команд (log-файла).
Графічним вікном (Graphics Display) є область для виведення такої графічної інформації, як кінцево-елементна модель або графіки результатів аналізу. Розміри вікна можна встановлювати зменшуючи або збільшуючи за потребою.
Вікно виводу (Output Window) фіксує відгук програми на команди та дії користувача. Завжди доступно при роботі графічного інтерфейсу.
Лінійка інструментів (Toolbar) дає можливість користувачу розмістити посилання на процедури, які зазвичай використовуються, наприклад, команди або написані користувачем підпрограми, для їх швидкого запуску.
Панель діалогу (Dialog Box) надає користувачеві можливість виконання процедур і відлагодження необхідних параметрів.