Як відомо, симетричні особливості споруди і навантаження дають можливість значно спростити і прискорити вирішення задачі, а саме: формувати розрахункову модель не всієї споруди, а тільки її частини (не більше половини), причому дія відкинутої частини споруди враховується додаванням в місцях роз’єднання частин таких опорних в’язей, які дають можливість визначити реальний напружено-деформований стан споруди.
В прикладі, який розглядається, симетрія споруди і навантаження відносно площини XZ дозволяють побудувати розрахункову модель не всієї конструкції труби, а будь-якої її половини, що розташована по одну сторону від площини перерізу XZ, наприклад половини, зображеної на рис. 4.2. Дія відкинутої половини споруди враховується накладанням на кожну точку середньої лінії перерізу споруди трьох таких опорних в’язей: одної лінійної в’язі вздовж осі Y і двох кутових в’язей навколо осей X та Z (відповідно Ux і Uz).
Рис. 4.2
Cерединна поверхня листових граней вибраної половини споруди представляється сукупністю 16-ти прямокутних 4-вузлових плоских оболонкових скінченних елементів 3-х типорозмірів (0,2м х 0,2м; 0,2м х 0,4м; 0,2м х 1,0м), які жорстко з’єднуються між собою в вузлах (рис.4.3).
Далі викладається алгоритм побудови вищезазначеної скінченно-елементної моделі конструкції труби в середовищі SCAD, її статичного розрахунку та візуалізації результатів.
Рис. 4.3
