Приклад програми

Program MINSORT;

Uses CRT;

Const N=10; {кількість елементів масиву}

Var A:array[1..n] of integer; {опис масиву}

і,j:integer; {допоміжні змінні}

Amin :integer; {допоміжна змінна для }

{мінімального елементу масиву}

l:integer; {порядковий номер}

{мінімального елементу масиву}

begin

ClrScr;

writeln('Введіть елементи масиву');

for i:=1 to N do

begin

write('A[',i,']=');

readln(A[i]);

end;

writeln('Масив до сортування:');

writeln;

for i:=1 to N do write(A[i]:5);

writeln;

for i:=1 to N do

begin

Amin:=A[i];

l:=i;

while j<=N do

begin

if Amin>A[j]then

begin

Amin:=A[j];

l:=j;

end;

j:=j+1;

end;

А[l]:=А[i];

A[i]:=Amin;

end;

writeln;

writeln('Масив після сортування:');

writeln;

for i:=1 to N do write(A[i]:5);

writeln;

end.

Завдання

1. Скласти програму, за якою:

a. заповнити масив А(40) випадковим чином цілими числами із діапазону [100, 999];

b. вивести елементи масиву на екран в рядок;

c. упорядкувати діапазон елементів масиву за таких умов:

Лабораторна робота № 6

Робота з даними типу String

Мета: навчитися розв’язувати задачі з використанням даних типу String.

Теоретичний матеріал

Рядок –це послідовність символів кодової таблиці ПЕОМ (ASCII таблиця). При використанні у виразах рядок береться в одинарні лапки.

Кількість символів у рядку (довжина рядка) може динамічно змінюватися від 0 до 255. Для опису даних рядкового типу використовується ідентифікатор string, за яким вказується в квадратних дужках значення максимально допустимої довжини даного рядка. Якщо значення не вказується, то вважається довжина рядка 255 байт.

Змінну рядкового типу можна визначити безпосередньо в розділі опису змінних. Рядкові дані можуть використовуватися в програмі також у якості констант.

Опис рядкового типу встановлює максимальну кількість символів, що може вмістити рядок.

Формат опису:

var

<ідентифікатор,...> : string [<максимальна довжина рядка>];

Приклад:

ST : string; {опис рядка довжиною 255 символів (відсутня довжина рядка в описі)}

ST1 : string[50]; {опис рядка довжиною 50 символів}

Вирази, в яких операндами служать рядкові дані, називаються рядковими. Вони складаються із рядкових констант, змінних, покажчиків функцій і знаків операцій. Над рядками дозволяється виконувати операції зчеплення й операції відношення.

Операція зчеплення (+) застосовується для з’єднання декількох рядків в один результуючий рядок. Наприклад,

‘E’+’C’+’ 18’+’10’=‘EC 1810’

Довжина результуючого рядка не повинна перевищувати 255 символів.

Операції відношення (=, <, >, <>, <=, >=) проводять порівняння двох рядкових операндів і мають пріоритет нижчий, ніж операції зчеплення. Порівняння рядків робиться зліва направо до першого не співпадаючого символу. Довжина того рядка вважається більшою, у якого перший не співпадаючий символ буде мати більший номер у кодовій таблиці ASCII. Якщо рядки мають різну довжину, але в загальній частині збігаються, вважається, що той рядок менший, у якого довжина менше. Рядки вважаються рівними, якщо вони рівної довжини і містять однакові символи.

Для присвоєння рядковій змінній значення результата рядкового виразу використовується оператор присвоювання (:=).

Якщо довжина змінної після виконання оператора присвоювання перевищує максимально допустимий при описі розмір, усі зайві символи праворуч відкидаються.

Допускається змішування в одному виразі операндів рядкового і літерного типів. Якщо при цьому літерній змінній присвоюється значення рядкового типу, довжина рядка повинна дорівнювати одиниці, інакше виникає помилка виконання.

До окремих символів у рядку можна звернутися за номером (індексом) даного символу в рядку. Індекс визначається виразом цілого типу, що записується в квадратних дужках за ідентифікатором рядкової змінної або константи.

Для обробки рядкових даних використовуються наведені нижче стандартні процедури та функції.