Декартовим (прямим) добутком множин A і B (записується A×B) називається множина всіх пар (a,b), в яких перший компонент належить множині A (a∈A), а другий - множині B (b∈B). Тобто A×B = {(a,b) | a∈A і b∈B } або (a,b)∈A×B ⇔
Декартів добуток природно узагальнюється на випадок довільної скінченної сукупності множин. Якщо A1, A2,..., An - множини, то їхнім декартовим добутком називається множина D = { (a1,a2,...,an) | a1∈A1, a2∈A2,..., an∈An }, яка складається з усіх наборів (a1,a2,...,an), в кожному з яких i-й член, що називається i-ю координатою або i-м компонентом набору, належить множині Ai, i=1,2,...,n. Декартів добуток позначається через A1× A2×...× An. Набір (a1,a2,...,an), щоб відрізнити його від множини, яка складається з елементів a1,a2,...,an, записують не у фігурних, а в круглих дужках і називають кортежем, вектором або впорядкованим набором. Довжиною кортежу називають кількість його координат. Два кортежі (a1,a2,...,an) і (b1,b2,...,bn) однакової довжини вважаються рівними тоді і тільки тоді, коли рівні їхні відповідні координати, тобто ai=bi, i=1,2,...,n. Отже, кортежі (a,b,c) і (a,c,b) вважаються різними, в той час як множини {a,b,c} і {a,c,b} - рівні між собою. Декартів добуток множини A на себе n разів, тобто множину A×A×...×A називають n-м декартовим (або прямим) степенем множини A і позначають An.
2. Основні комбінаторики, означення. Комбінаторика,або комбінаторний аналіз-це розділ дискретної математики, яка вивчає комбінації і перестановку предметів, взаємне розташування частин скінченних множин предметів довільного походження, а також нескінченних множин, які задовольняють певні умови підпорядкованості. Виникла у 17столітті. Але в самостійну дисципліну комб. Аналіз сформувався лише в 20 ст. 1. Двома основними правилами комбінаторики є:
Принцип суми. Якщо множина A містить m елементів, а множина B – n елементів, і ці множини не перетинаються, то A∪B містить m+n елементів.
Принцип добутку. Якщо множина A містить m елементів, а множина B – n елементів, то A×B містить m⋅n елементів, тобто пар.