Кафедра економічної кібернетики
Добровольська Нінель Станіславівна
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
З дисципліни
“ОСНОВИ ДИСКРЕТНОЇ МАТЕМАТИКИ”
Для студентів денної форми навчання спеціальності
“Програмне забезпечення автоматизованих систем”
Тернопіль
2006
РОЗДІЛ 1. МНОЖИНИ І ВІДНОШЕННЯ
Тема 1.1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ МНОЖИН
Коротка історична довідка
Основи теорії множин були закладені відомим німецьким математиком Георгом Кантором у другій половині минулого століття (1871-1873 рр.). У 1904-1908 рр. Е.Цермело сформулював першу систему аксіом теорії множин. Ця теорія давала можливість створення метамови математики, тобто формальної єдиної системи понять і принципів, за допомогою якої можна викласти різні розділи математики.
Однак пізніше було виявлено суперечності теорії множин Кантора – так звані парадокси або антиномії. Виникла потреба в пошуках обґрунтованіших та точніших принципів і концепцій для несуперечливості теорії множин.
Значний внесок у становлення аксіоматичної теорії множин зробили такі видатні математики і мислителі нашого століття, як Б.Рассел, Д.Гільберт, К.Гедель та ін.
Сьогодні теорія множин – це одна з основних математичних теорій, на якій ґрунтується більшість розділів сучасної математики, як неперервної, так і дискретної.
Детальніше ознайомитися з історією виникнення та розвитку теорії множин можна, прочитавши монографію А.Френкеля і І.Бар-Хіллела "Основи теорії множин" або книгу М.Клайна "Математика. Втрата певності".