2. Створити текстову область і ввести номер, тему та мету лабораторної роботи.
3. Створити матрицю А розмірністю (3×2), заповнивши її елементи числами від 1 до 6.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø задати ім’я матриці А та надрукувати знак присвоєння;
Ø на панелі інструментів \Математика\Матрица вибрати інструмент матрица или вектор, або натиснути комбінацію клавіш Ctrl + М;
Ø у вікні, яке відкрилось ввести кількість рядків матриці (3) та кількість стовпчиків (2) і натиснути ОК;
Ø заповнити матрицю наступним чином: у першому рядку ввести числа 1 та 2, у другому 3 та 4, у третьому 5 та 6. Для переміщення можна використати клавішу зі стрілкою вправо.
4. Створити матрицю В розмірністю (2×3), заповнивши її елементи значенням функції b=i+j2, де i – номер рядка матриці, j – номер стовпчика.
Примітка. Нумерація рядків і стовпчиків матриці починається з цифри 0.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø задати функцію елементів матриці;
Ø задати ім’я матриці В та надрукувати знак присвоєння;
Ø вибрати команду \Вставка\Функция, або натиснути комбінацію клавіш Ctrl + Е;
Ø у вікні, яке відкрилося, вибрати категорію функцій Векторы и матрицы;
Ø в даній категорії вибрати функцію matrix та натиснути кнопку Вставить;
Ø в шаблоні вставленої функції ввести у перший маркер кількість рядків матриці (2), у другий маркер кількість стовпчиків (3) та у третій маркер ім’я функції елементів матриці b. Вийти за межі математичної області;
Ø вивести на екран монітора утворену матрицю В.
5. Створити матрицю С шляхом додавання елементів матриці А і В.
6. Створити матрицю D шляхом подвоєння елементів матриці С.
7. Створити матрицю Е шляхом перемножування елементів матриці А на елементи матриці В.
8. Створити матрицю К шляхом перемножування елементів матриці В на елементи матриці А.
9. З утвореної матриці Е виділити елемент, який знаходиться на перетині другого рядка та другого стовпчика.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø ввести ім’я елементу, що виділяється, наприклад, е, знак присвоєння та ім’я матриці Е;
Ø на панелі інструментів \Математика\Матрица вибрати інструмент Индекс та ввести номер рядка та стовпчика заданого елементу, розділивши їх комою;
Ø вивести на екран монітору шуканий елемент.
10. З матриці Е виділити третій стовпчик.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø ввести ім’я вектора, що утвориться, наприклад, N, знак присвоєння та ім’я матриці Е;
Ø на панелі інструментів \Математика\Матрица вибрати інструмент Столбец матрицы та ввести номер стовпчика, який виділяється;
Ø вивести на екран монітору шуканий вектор.
11. Створити матрицю М шляхом транспонування матриці В.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø задати ім’я матриці М, надрукувати знак присвоєння та ім’я матриці для транспонування В;
Ø на панелі інструментів \Математика\Матрица вибрати інструмент Транспонирование матрицы;
Ø вивести на екран монітору шукану матрицю.
12. Самостійно виділити із матриці Е третій рядок.
13. Обчислити визначник матриці D.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø задати ім’я визначника, наприклад d, ввести знак присвоєння;
Ø на панелі інструментів \Математика\Матрица вибрати інструмент Определитель та ввести ім’я матриці D;
Ø вивести на екран монітору значення визначника.
14. Самостійно обчислити визначник матриці Е.
15. Обчислити матрицю Т, обернену до матриці D.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø задати ім’я матриці Т, ввести знак присвоєння;
Ø на панелі інструментів \Математика\Матрица вибрати інструмент Обращение та ввести ім’я матриці D;
Ø вивести на екран монітору шукану матрицю.
16. Створити розширену матрицю L шляхом приєднання справа до матриці А матриці М.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø задати ім’я матриці L та надрукувати знак присвоєння;
Ø вибрати команду \Вставка\Функция, категорію функцій Векторы и матрицы;
Ø в даній категорії вибрати функцію augment та натиснути кнопку Вставить;
Ø в шаблоні вставленої функції ввести у перший маркер ім’я першої матриці А, у другий маркер ім’я другої матриці М. Наступні маркери шаблону необхідно видалити. Вийти за межі математичної області;
Ø вивести на екран монітора утворену матрицю L.
17. Самостійно створити матрицю G шляхом приєднання до матриці В знизу транспонованої матриці А, використавши функцію злиття матриць stack.
18. Створити, шляхом виділення із розширеної матриці L підматриці R, яку утворює головна діагональ.
Для цього необхідно здійснити наступні дії:
Ø задати ім’я матриці R та надрукувати знак присвоєння;
Ø вибрати команду \Вставка\Функция, категорію функцій Векторы и матрицы;
Ø в даній категорії вибрати функцію submatrix та натиснути кнопку Вставить;
Ø в шаблоні вставленої функції ввести у маркери по порядку: номер першого рядка підматриці (0), номер останнього рядка підматриці (2), номер першого стовпчика підматриці (0), номер останнього стовпчика підматриці (2), ім’я матриці з якої виділяється підматриця (L). Вийти за межі математичної області;
Ø вивести на екран монітора утворену матрицю R.
19. Зберегти документ.
Контрольні питання
1. Які дії необхідно виконати, щоб створити матрицю?
2. Як заповнити елементи матриці значенням заданої функції?
3. Які дії необхідно виконати, щоб виділити визначений елемент матриці?
