Робота виконується на лабораторній установці ПКО-1М для визначення вибухових властивостей вугільного пилу. Конструкція установки дає можливість визначати вибуховість та підрахувати НКГВ для будь-якого пилу.
Прилад ПКО-1М (рис. 3.1) складається із основи 7, на якій змонтована труба із кварцового скла 2 (V = 0,8 л) і закріплена на металевих підставках 3. Ніхромова спіраль 9 для запалювання пилу, намотана на шамотну трубку і розміщена по центру труби 2. Механізм розпилювання 11 має спрямувальну трубку 70, циліндр з поршнем 14 і пружиною 12 та фіксатор 13. Для контролю за напругою розжарювання спіралі існують індикаторні лампочки 8. Підстроювання електричної схеми здійснюється змінним опором 6. В схемі передбачені роз'єднувальні конденсатори: 7. Прилад вмикається в напругу через лабораторний автотрансформатор 5. Труба має поділки для визначення довжини полум'я. Кінець труби закривається з'ємною діафрагмою 4.
Для очищення труби 2 від залишків пилу механізм розпилення 11 може відводитись і повертатися навколо напрямної вісі 16 та фіксуватися стопорним гвинтом 15. Індикаторні лампочки мають патрон з написом «нормальна» і «вище норми». Автотрансформатором можна встановити нормальну напругу струму 50...70 В (горить лампочка «нормально»), що живить спіраль запалювання. При цьому за 3О...60 с спіраль розжариться до температури 1150 ± 50 °С, потрібної для запалювання пилоповітряної суміші.
Для виконання роботи треба підготувати кілька наважок пилу, заздалегідь зібраного на виробництві (за профілем).
Пил, що має грудки або великоструктурні включення, треба просіяти на ситі, яке додається до приладу ПКО-1М.
На клаптиках паперу (приблизно 70x70 мм) пил відміряється мірною чашечкою (додається до приладу) і зважується на лабораторних терезах. Первинна наважка повинна бути 180...250 мг. Порядок визначення НКГВ: оглянути прилад, очистити його від пилу (продути трубу та розпилювальний механізм) і ввімкнути його в автотрансформатор; підготувати розпилювальний механізм до роботи, для чого відтягнути поршень до фіксації його фіксатором. Через лійку засипати в спрямувальну трубку наважку пилу і закрити завантажувальний отвір пробкою. Ввімкнути автотрансформатор у мережу електричного струму, відрегулювати автотрансформатором за індикаторними лампочками розжарювання спіралі та витримати 60 с до повного її нагрівання, доки перестане змінюватись колір. Зосередити увагу на кварцовій трубі і повільно витягти фіксатор для спрацювання механізму розпилювання. При цьому відбудеться викидання пилу в середину труби і здійсниться вибух із спалахом, якщо концентрація пилу досягне значення, більшого від НКГВ. Якщо полум'я та вибуху немає, це значить, що концентрація пилу в повітрі не досягла значення НКГВ. Дослід вважається вдалим, якщо полум'я вибуху не виходить за межі ближніх позначок, розташованих на трубі по різні боки від спіралі. Це свідчить про мінімальне значення концентрації пилу, яка наближається до НКГВ. У разі невдалого результату треба його повторити, зменшуючи чи збільшуючи наважку пилу. Всі експерименти, в яких полум'я вибуху не виходить за межі найближчих до спіралі позначок, треба зафіксувати. Для цього після досліду вимкнути прилад з електричної мережі і зібрати незгорілий пил, зсипати його на папірець, який використовувався для зважування наважки, і зважити. Для збирання залишків пилу після вибуху треба використати аркуш паперу розміру шкільного зошита чи трохи більший, який треба підкласти під прилад так, щоб пил із з'ємної діафрагми, що на трубі, а також з самої труби зсипався на цей лист паперу. Під час збирання пилу треба нахилити прилад у бік аркуша паперу так, щоб пил із труби зсипався на папір Для кращого очищення труби можна використати волосяний йорш, що додається до приладу ПКО-1М.
