Пожежу найлегше ліквідувати в початковій стадії. Успішна ліквідація займань можлива тільки в результаті чітких та швидких дій. Для цього треба знати будову, принцип дії вогнегасників та вміти ними користуватися.
На підприємствах застосовуються такі вогнегасники: хімічно-пінні ОХП-10, ОПМ, ОП-9ММ, ОХВП-10; вуглекислотні ручні ОУ-2, ОУ-3, ОУ-5, У-8, а також пересувні ОУ-25, ОУ-80, УП-2М; повітряно-пінні ОПК-1,5, ОВП-5, ОВП-10, порошкові ОП-1Б, ОП-2Б, ОП-5С, ОП-10.
Пінний вогнегасник ОХП-10 (рис. 2.1) є на всіх підприємствах промисловостей, а також широко застосовується на будівництвах, складах, у побутових будівлях та на інших об'єктах.
Пінний вогнегасник ОХП-10 складається зі сталевого корпусу 1, всередині якого міститься поліетиленовий стакан 2, закритий гумовим клапаном 3. Пружина 4 забезпечує надійне прилягання клапана до сідла стакана в неробочому стані вогнегасника. Корпус вогнегасника заповнений водним розчином бікарбонату натрію (двовуглекислої соди NaHСО3), а поліетиленовий стакан - водним розчином сірчанокислого алюмінію Al2(SО4)3. Верхня частина корпусу вогнегасника закривається кришкою 6.
Під час змішування лужної та кислотної частин відбувається хімічна реакція з виділенням великої кількості діоксиду вуглецю:
Al2(SО4)3 + 6H2О = 2Аl(ОН)3 + 3Н2SО4 (2.1)
3H2SО4 + 6NaHСО3, = 3Nа2SО4 + 6H2О + 6СО2 (2.2)
Використаний вогнегасник знову заряджають розчинами вихідних компонентів, які випускаються промисловістю в сухому вигляді в пластикових мішечках. Лужна частина містить 450...560 г бікарбонату натрію та екстракту солодкового або лакричного кореня, котрий добавляють для підвищення стійкості хімічної піни, розчинених в 8,5 л води. Кислотна частина містить розчин сірчанокислого алюмінію у воді (240 г) що залитий в поліетиленовий стакан об'ємом 450 см3.
Щоб привести вогнегасник в дію, треба повернути рукоятку 5, з'єднану з клапаном за допомогою штока 7, навколо її осі на 180°. При повертані ексцентрикової основи рукоятки клапан піднімається і відкриває вихід із стакана. Потім вогнегасник перевертають догори дном. При цьому кислотна частина заряду змішується з лужною. Діоксид вуглецю, що виділяється під час реакції, створює значний тиск всередині корпусу вогнегасника (до 0,5 МПа) та викидає через отвір (сприск) струмінь хімічної піни на відстань 6...8 м протягом 60 с. Під час виготовлення корпус вогнегасника випробовується на тиск до 2,5 МПа.
Вогнегасник розрахований для гасіння пожежі на ділянці площею -1 м2. Вогнегасна дія піни: при покритті нею поверхні речовини, що горить, припиняється доступ горючих газів та пари в зону горіння, ізолюється речовина, що горить, від кисню повітря та охолоджується найбільш нагрітий поверхневий шар речовини, що горить.
Піна затримується на поверхні легкозаймистих і горючих рідин та зберігається до 40 хв.
Хімічна піна складається з 80 % діоксиду вуглецю, 19,7 % води та 0,3 % піноутворювальної речовини, об'ємна маса якої біля 0,2 кг/м3. Кратність об'єму піни, тобто відношення її об'єму до об'єму первинних продуктів, з яких вона отримана, - не менше 5.
Слід пам'ятати, що піна проводить електричний струм і не можна гасити нею електроустановки та електромережу, що перебуває під напругою.
Вогнегасником ОХП -10 не можна гасити лужні метали, такі як натрій і калій, бо вони внаслідок взаємодії з водою, що міститься в піні, виділяють водень, який підсилює горіння, а також рідини: спирт та ацетон, оскільки вони поглинають воду з піни.
Газові вогнегасники ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 та інші (цифра вказує на місткість балона в літрах) наповнюють зрідженим діоксидом вуглецю до робочого тиску 6 МПа. За принципом будови та дії всі вогнегасники аналогічні.
На рис. 2.2 показана схема вогнегасника ОУ-2, який складається зі сталевого суцільнотягнутого балона 6, в горловину якого на конусній різьбі ввернуто латунний голковий вентиль 4 з сифонною трубкою 1. На вихідний штуцер вентиля нагвинчено растровий снігоутворювач 5 (у пересувних вогнегасників він закріплений на кінці гнучкого броньованого шлангу).
Щоб привести вогнегасник в дію, потрібно, тримаючи його за рукоятку 2, спрямувати растровий снігоутворювач на вогнище пожежі та відкрити вентиль, обертаючи маховичок 3 проти годинникової стрілки (в останніх моделях цього вогнегасника замість вентиля з маховичком встановлюється поворотна рукоятка). Виходячи з вентиля, рідкий діоксид вуглецю переохолоджується та заморожується в снігоутворювачі у вигляді снігоподібних пластівців. Довжина струменя - біля 2 м, час дії - 30 с, пластівці в зоні горіння відразу перетворюються на газ. Під час роботи вогнегасника не можна торкатись снігоутворювача, оскільки температура його знижується до - 70 °С.
Вогнегасна дія діоксиду вуглецю ґрунтується на розбавленні ним повітря та зниженні концентрації кисню в зоні горіння, що призводить до припинення процесу горіння. Один кілограм зрідженого діокисиду вуглецю утворює 0,5 м3 газу. При його випаровувані відбирається теплота від речовини, що горить, знижується температура цієї речовини і це сприяє припиненню горіння.
Газові вогнегасники застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих речовин, електроустановок, що перебувають під напругою. Ними не можна гасити речовини, котрі можуть горіти без доступу повітря (терміт тощо).
Вуглекислотно-брометилові вогнегасники ОУБ-3 та ОУБ-7 застосовуються для гасіння всіх первинних пожеж (крім горіння лужноземельних металів) при температурі навколишнього середовища від - 60 до +60 °С.
За будовою та принципом дії ці вогнегасники подібні до газових, але мають тонкостінні сталеві балони та замість снігоутворювача - пряму насадку. Вогнегасники заряджають бромистим етилом: ОУБ-3 - 3,4 кг, ОУБ-7 - 7,76 кг і діоксидом вуглецю відповідно 0,1 кг та 0,24 кг.
Для викиду заряду з балона при відкритому вентилі у вогнегасник накачують повітря під тиском 0,86 МПа при температурі 20 ˚С.
Вогнегасна дія бромистого етилу (галогенового вуглеводню) заснована на гальмуванні хімічних реакцій горіння, тому вони часто називаються антикаталізаторами, або інгібіторами горіння. Бромистий етил - рідина, що легко випаровується, має змочувальні властивості та добре гасить горючі матеріали.
Рекомендується застосовувати в закритих приміщеннях. Для гасіння горючих матеріалів достатня концентрація бро-метилу 4,6% і 4,8 %.
Порошкові вогнегасники застосовуються для гасіння лужних металів, двигунів внутрішнього згоряння, електроустановок. Для викиду порошкового заряду через конічну або циліндричну насадку у вогнегаснику є балончик із стисненим повітрям або зрідженим двоокисом вуглецю. Для запобігання зволоженню та змочуванню сухого порошку у вогнегасниках насадку герметично закривають спеціальною пробкою.
Для приведення вогнегасника в дію виймають пробку з насадки перевертають, потім вогнегасник спрямовують на вогнище, розгер-метизовується газовий балончик шляхом відкривання вентиля або протикання герметизуючої перетинки. Газ потрапляє в корпус вогнегасника, створює тиск та виштовхує порошок, який містить 96,5 % кальцинованої соди, 1 % графіту, 1 % стеарату заліза, 1 % стеарату алюмінію, 0,5 % стеаринової кислоти. Порошок являє собою білі аморфні дрібнодисперсні частинки, що плавляться під дією тепла, та виділяє діокисид вуглецю. Розплавлений порошок спучується, покриває речовину, що горить, плівкою низької теплопровідності, заважаючи поширенню вогню, ізолює речовину, що горить, гальмує реакцію горіння як інгібітор (антикаталізатор) .
