Реляційна модель даних

Реляційна модель даних подає дані у вигляді множини таблиць. Поняття реляційної бази даних пов’язано з розробками відомого американського спеціаліста в галузі систем баз даних Е. Коддом.

Таблиця являє собою набір рядків та стовпців, де рядки називаються записами, а кожний елемент стовпчика – полем, або пояснювальним написом. Подання інформації у вигляді таблиці, яка складається зі стовпців (колонок), розташованих у певному порядку зліва направо, в математиці називається відношенням. Звідси і назва моделі – реляційна (англ. „relation” – відношення). Структуровані таким чином дані, можуть зберігатися у вигляді баз даних. У кожному рядку таблиці міститься дані про один об’єкт даних (наприклад, про товар на складі, успішність навчання студента тощо).

У базі даних кожна таблиця визначається сукупністю її стовпців і рядків. Кожен рядок таблиці має тільки одне значення зі стовпця.

Структура бази даних визначається встановленням зв’язків між таблицями. Стовпець (поле) відповідає певному елементу даних – атрибуту, який є найпростішою структурою даних і відображає властивість певної суті. Наприклад, прізвище, ім’я, по-батькові студента, номер залікової книжки, оцінка з дисциплін „обчислювальна техніка та програмування”, історії України, БЖД тощо є атрибутами суті „студент”. Кожний стовпець повинен мати ім’я відповідного елемента даних (атрибута).

Один або декілька атрибутів, значення яких однозначно ідентифікують рядок таблиці, називаються ключем таблиці.

Реляційною таблицею можна подати, наприклад, відомості про студентів, які навчаються у ВНЗ (табл. 9.1)

Таблиця 9.1

№ п/п	Прізвище	Ім’я	По батькові	Дата народження	Група	Номер залікової книжки	ОТП	Історія України	БЖД
	Сухарик	Олександра	Федорівна	01.01.87	ГІС-051
	Кошмарик	Оксана	Леонідівна	15.03.86	ВВ-051
	Комарик	Станіслав	Васильович	19.03.86	ЗВ-061
	Крендель	Тетяна	Йосипівна	13.05.87	ГІС-061
...
n-1	Шпиндель	Аристарх	Віленович	20.04.89	ЗВ-051
n	Рейсфедер	Нестор	Богданович	11.01.85	ГІС-041

Отже, реляційні таблиці будують за певним критерієм структурування. Необхідність такого структурування зумовлена прагненням систематизувати величезні масиви даних й автоматизувати пошук і селекцію їх компонентів.

Для кожної таблиці можна створити декілька індексів. Індекси дозволяють впорядкувати записи, виконувати швидкий пошук потрібних даних та встановлювати зв’язки між таблицями. Поля, які використовуються в індексах, називаються ключами записів. Ключ може бути простим та складеним. Простий ключ містить ім’я одного поля, а складений може містити декілька полів. Первинний ключ повинен однозначно ідентифікувати запис, тобто він може приймати тільки одне, унікальне значення, наприклад, поле „Прізвище” (табл. 9.1).

База даних може включати декілька таблиць, які пов’язані поміж собою ключовими полями.