Форматування тексту передбачає створення заголовків, абзаців, вирівнювання тексту, вибір стилів шрифту (напівжирний, курсив, підкреслений), зміну розміру шрифту.
У HTML існує шість рівнів заголовків і кожному з них відповідає свій розмір шрифту. За допомогою заголовків різних рівнів можна створювати чітку ієрархічну структуру документа. Заголовку І рівня відповідає найбільший розмір шрифту. Синтаксис HTML-коду, що створює заголовки різного рівня, має вигляд:
<Н1> Заголовок першого рівня </Н1>
<Н2> Заголовок другого рівня </Н2>
…………………….
<Н6> Заголовок шостого рівня </Н6>
Для кращого сприйняття сторінки користувачем не слід пропускати рівні заголовків.
Для відображення тексту в HTML немає спеціального дескриптора. Текст вводиться у будь-якому місці між дескрипторами <BODYx/BODY>. У текст не потрібно вставляти ні порожні рядки, ні символи переведення рядка, оскільки при відображенні сторінки броузером вони не враховуються. Текст автоматично розміщується за шириною вікна броузера. Якщо ж необхідно на Web-сторінці помістити порожній рядок або забезпечити в потрібному місці перехід до наступного рядка, слід використовувати спеціальні дескриптори: дескриптор розриву абзацу <Рх/Р> та розриву рядка <BR>. Дескриптор розриву абзацу дає команду броузеру закінчити поточний абзац і помістити порожній рядок перед наступним абзацом. Дескриптор розриву рядка вказує про закінчення поточного рядка і переходу до наступного. Для дескриптора розриву абзацу використовувати, закриваючий дескриптор </Р>, не обов'язково.
Текст абзаца, чи заголовка може бути вирівняний по лівому краю, по правому краю, або по центру вікна броузера. Для вирівнювання тексту використовується параметр ALIGN=вирівнювання, де вирівнювання може приймати значення: LEFT для вирівнювання по лівому краю, RIGHT для вирівнювання по правому краю, CENTER для вирівнювання по центру Найчастіше параметр ALIGN використовується в дескрипторах розриву абзацу та задания заголовка.
Наприклад:
<HTML>
<HEAD>
<ТІTLЕ>Приклад вирівнювання Teкстy</TITLE>
</HEAD>
<BОDY>
<Н2 ALIGN=CENTER>Цей заголовок буде розміщено посередині</Н2>
<!-- Наступний абзац буде вирівняно по лівому краю -->
<P ALIGN=LEFT> Вивчення HTML невдовзі стане такою ж
У HTML є контейнер, в який можна помістити заздалегідь відформатований текст. Контейнер <PRE>...</PRE> використовується для відображення відформатованого текстовим редактором блоку тексту, який складно було б прочитати, якщо б броузер переформатував його (наприклад, блоки програмного коду мовою C++). Цей контейнер дозволяє зберегти розбиття тексту на рядки (символи переходу на новий рядок, отримані в результаті натискування клавіші <Enter>, інтерпретуються як розриви рядка), пропуски всередині тексту інтерпретуються у точній відповідності з їх розміщенням у текстовому редакторі. Недоліком такого підходу є втрата гнучкості, а також те, що броузери зазвичай виділяють відформатований заздалегідь текст із допомогою моноширинного шрифту. Це призводить до того, що довгі фрагменти тексту зливаються. У наступному прикладі створюється сторінка зі заздалегідь відформатованим текстом:
Приклад
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> Приклад заздалегідь відформатованого тексту </ТІТLЕ>
Мова HTML надає можливість вибирати для написання фрагментів тексту різні стилі: напівжирний, курсив, підкреслення тощо. Для цього в HTML існують спеціальні дескриптори, які називають дескрипторами стилів.
ТаблицяОсновні дескриптори стилів
ДЕСКРИПТОР
СТИЛЬ
<В>
Напівжирний шрифт
<І>
Курсив
<U>
Підкреслення
<SUB>
Підрядковий текст
<SUP>
Надрядковий текст
<STRIKE>
Перекреслення
Використання дескрипторів стилів розглянуто в наступному прикладі:
Приклад
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> Приклади виділення тексту дескрипторами стилів </TITLE>
</HEAD>
<BОDY>
Приклад виділення тексту <В> напівжирним шрифтом</B><BR><BR>
Можна також виділити текст <І>курсивом</І>. <BR><BR>
Особливо важливі місця можна <U>підкреслити</U>. <BR><BR>
Можна створити <SUP> надрядковий </SUP>
або <SUB> підрядковий </SUB> текст <BR><BR>
Крім того, текст можна <8ТНІКЕ>перекреслити</SТРІКЕ>.
</BОDY>
</HTML>
Для вибору шрифту, його розміру та кольору в HTML служить контейнер | <FONT>.... </FONT>.
Розмір шрифту можна визначити за допомогою атрибута SIZE дексриптора
<FONT>:
<FONT SIZE="значення">
Атрибут SIZE дозволяє вказувати абсолютний ( значення від 1 до 7) та відносний (значення від -4 до +4) розміри шрифту по відношенню до розміру основного шрифту, що використовується в основній частині сторінки.
Для зміни розміру основного шрифту використовується елемент <BASEFONT SIZE =значення>. Значення атрибута SIZE може бути число від 1 до 7. Для броузера стандартним є розмір шрифту 3.
Атрибут FACE дескриптора <FONT> дозволяє вказати броузеру шрифт, яким необхідно відображати документ. Якщо розробник сторінки не знає, які шрифти можуть бути на комп'ютері користувача, то в атрибуті FACE можна вказати через кому декілька назв шрифтів, наприклад:
<FONT FACE="Verdana", "Arial", Helvetica">
Броузер переглядає список шрифтів зліва направо і використовує перший, який встановлено на комп'ютері користувача. Якщо броузер не знаходить на комп'ютері користувача жодного шрифту, що вказані в атрибуті FACE, документ відображається шрифтом, який задано в броузері користувача за замовчуванням.
За допомогою дескриптора <FONT> можна також змінити колір шрифту. Для цього використовується атрибут COLOR, наприклад, код
<FONT C0L0R="GREEN">текст </FONT>
задає вказівку броузеру відобразити слово «текст» зеленим кольором. Детальніше про використання кольору у Web-документах розглянуто в розділі Web-графіка.
Крім дескрипторів у мові HTML існують також спеціальні символи форматування. Одним з таких символів є — нероздільний пропуск — . Використання цього символу в коді HTML-файла забезпечує появу на Web-сторінці одного пропуску. Наприклад, за кодом:
poзмір шрифту
броузер між словами «розмір» і «шрифту» помістить 6 пропусків.
У таблиці 1.3 описано коди деяких спеціальних символів.
