приводить до того, що підлеглий запит повинен виконуватися щоразу для кожного рядка таблиці Т1.
У випадку 88). б) підлеглий запит повертає стовпчик Т2. таблиці Т2.
Якщо цей стовпчик буде містити не порожню множину рядків, і якщо біжуче значення Т1. буде входити у множину значень стовпчика Т2. , який повертається підлеглим запитом, то такий рядок таблиці Т1 буде включений у результати запиту. Якщо стовпчик Т2. , утворений в результаті виконання підлеглого запиту – порожній (тобто, не містить жодного рядка), або біжуче значення Т1. не входить у множину значень стовпчика Т2. , то такий рядок таблиці Т1 не увійде в результати запиту.
Таким чином умова кореляції, тобто відбору рядків в підлеглому запиті для способу 88).а). замінюється перевіркою на входження у множину значень результатів підлеглого запиту для способу 88).б).
Оскільки підлеглий запит в способі 88).б). тепер не містить умови кореляції, то оптимізація обчислень, яку здійснює СУБД, приведе до того, що підлеглий запит буде виконаний лише один раз – для всього головного запиту.
Таким чином, способи 88).а). та 88).б). – еквівалентні (навіть, спосіб 88).б). – більш ефективний. В прикладі 87) способи а) і б) повністю еквівалентні, бо містять умову відбору
P.Plan > 0,5 * F.Plan, яка зв’язує таблиці Pracivnyky P та Filii F.