Системи запису зовнішнього з’єднання

Оскільки поняття зовнішнього з’єднання не ввійшло в стандарт SQL-1, то виробники тих СУБД, в яких це поняття було реалізоване, використовували самі різні системи запису в своїх діалектах SQL.

Наприклад, та система, яку ми розглядали (*=*) – використовується в SQL Server.

В цій системі зовнішнє з’єднання називається символом *, який добавляється до знаку операції відношення в умові порівняння зв’язаних стовпчиків секції WHERE, яка визначає умову з’єднання.

Для позначення повного зовнішнього з’єднання * ставиться зліва і справа від операції:

WHERE

Для позначення лівого зовнішнього з’єднання * ставиться лише зліва:

WHERE

а правого зовнішнього з’єднання – справа:

WHERE

( , - це зв’язані стовпчики із двох таблиць і

відповідно)

Так само позначаються і інші види зовнішніх - сполучень і символ * добавляється до знаку відповідної операції порівняння; наприклад

WHERE

В СУБД Oracle також є зовнішні з’єднання, але вони позначаються по-іншому: зовнішнє з’єднання в секції WHERE позначається знаком + в ( ), тобто „(+)” – ці символи записуються справа від імені стовпчика тої таблиці, в яку добавляються рядки із значеннями NULL (тобто, допоміжної таблиці). Ліве зовнішнє з’єднання позначається так:

WHERE

а праве зовнішнє з’єднання – так:

WHERE

Повне зовнішнє з’єднання в Oracle не підтримується.

Зверніть увагу: знак (+) знаходиться на протилежній стороні по відношенню до тої, на якій знаходиться *.

Такі системи позначень мають недоліки:

- невідомо, як позначати умову з’єднання, коли використовуються кілька зв’язаних стовпчиків.

- неможливо коректно і точно записати зовнішнє з’єднання трьох і більше таблиць.

- запис зовнішнього з’єднання в секції WHERE вносить певну плутанину: згідно пояснень, як отримуються результати запиту,

= спочатку аналізується секція FROM і формується декартовий добуток таблиць, вказаних в ній,

= потім – із таблиці декартового добутку вилучаються рядки, які не дозволяють умові відбору секції WHERE.

Але декартовий добуток взагалі не містить рядків із значеннями NULL, які входять у зовнішнє з’єднання!

потрібно вносити корективи в схему, яка пояснює що саме буде отримано в результаті запиту:

= спочатку – проаналізувати секцію WHERE – чи необхідно виконувати зовнішнє з’єднання

. . . . .

Ці недоліки вдалося подолати в стандарті SQL2.