SQL: Команди опрацювання даних

Григорович В.Г.

Навчально-методичний посібник

для студентів спеціальності „Інформатика”

Дрогобич 2004

УДК

Григорович В.Г. SQL: Команди опрацювання даних. Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності „Інформатика”. Дрогобич, ДДПУ. – 2004. –

148 с.

Навчальний посібник написано відповідно до програм навчальних дисциплін „Автоматизовані інформаційні системи” та „Бази даних” для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” спеціальності „Інформатика”, затверджених Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

У посібнику вміщено матеріали для лекцій та практичних занять із розділів, пов’язаних з опрацюванням баз даних клієнт-серверної архітектури, створенням робочого місця клієнта. Основні положення кожної теми розкриваються через численні приклади. Запропонована у посібнику система питань та вправ підібрана відповідно до вимог програми з метою забезпечити високий рівень сформованості знань, умінь і навичок студентів.

Бібліографія 7 назв.

Рекомендовано до друку Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

(протокол № 5 від 20 „травня” 2004 р.)

Відповідальний за випуск: Григорович Віктор Геннадійович

Редактор: Невмержицька Ірина Михайлівна

Рецензенти: Пасічник Володимир Володимирович, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри „Інформаційні системи та мережі” Національного університету „Львівська політехніка”;

Дорошенко Микола Васильович, доцент, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри інформатики та обчислювальної математики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Зміст

Вступ. 7

І. Вибірка даних. Оператор SELECT. 9

1. Самий простий вигляд оператора SELECT. 9

2. Використання секції WHERE.. 11

2.1. Порівняння значення стовпчика із константою.. 11

2.2. Правила виконання однотабличних запитів на вибірку. 12

3. Багатотабличні запити. 12

3.1. Правила виконання багатотабличних запитів на вибірку. 13

4. Використання псевдонімів таблиць. 15

5. Секція ORDER BY – визначення порядку сортування. 15

6. Розрахунок значень обчислювальних стовпчиків. Призначення стовпчику альтернативного імені 16

7. Агрегатні функції 18

7.1. Опрацювання унікальних записів агрегатними функціями. 19

7.2. Агрегатні функції і значення NULL. 20

8. Групування записів. 22

8.1. Правила виконання SQL–запиту на вибірку (з врахуванням секції GROUP BY) 24

8.2. Кілька стовпчиків групування. 25

8.3. Обмеження на запити з групуванням.. 26

8.4. Значення NULL в стовпчиках групування. 27

9. Секція HAVING – умова відбору груп. 28

9.1. Правила виконання SQL–запиту на вибірку (з врахуванням секції HAVING) 29

9.2. Обмеження на умову відбору груп. 31

9.3. Значення NULL і умови відбору груп. 32

9.4. Секція HAVING без секції GROUP BY.. 32

10. Складні умови відбору. 32

10.1. Використання логічних виразів. 32

10.2. Порівняння. 33

10.3. Перевірка на належність діапазону значень (BETWEEN…AND…) 35

10.4. Перевірка на належність множині значень (IN) 36

10.5. Перевірка на рівність значенню NULL (IS NULL) 37

10.6. Перевірки літерних значень. 39

10.6.1. Перевірка, чи літерний рядок починається з певного значення (STARTING WITH) 39

10.6.2. Перевірка, чи літерний рядок містить певне значення (CONTAINING) 39

10.6.3. Перевірка на відповідність шаблону (LIKE) 39

Підстановочні символи. 40

Символ пропуску. 41

10.7. Перетворення даних. 42

10.7.1. Типи даних. 42

10.7.2. Функції 44

10.7.3. Використання функцій UPPER та LOWER.. 46

10.7.4. Використання функції CAST. 47

10.7.5. Використання операції склеювання літерних рядків || 49

11. Запити на об’єднання: об’єднання результатів кількох запитів (операція UNION) 50

11.1. Запити на об’єднання і рядки, що повторюються. 52

11.2. Запити на об’єднання і сортування. 53

11.3. Вкладені запити на об’єднання. 54

11.4. Виконання запитів на об’єднання. 57

12. Багатотабличні запити на вибірку (з’єднання) 58

12.1. Приклад двотабличного запиту. 58

12.2. Просте з’єднання таблиць (з’єднання за рівністю) 60

12.2.1. Запити з використанням відношення „головна – підлегла” таблиці (предок – нащадок) 61

12.2.2. Умова для відбору рядків. 62

12.2.3. Кілька зв’язаних стовпчиків. 63

12.2.4. Запити на вибірку до трьох і більше таблиць. 64

12.2.5. Інші з’єднання таблиць за рівністю.. 65

12.3. q - з’єднання. З’єднання таблиць за нерівністю.. 67

12.4. Особливості багатотабличних запитів. 69

12.4.1. Повні імена стовпчиків. 69

12.4.2. Вибірка всіх стовпчиків. 70

12.4.3. Самоз’єднання. 71

12.4.4. Псевдоніми таблиць. 73

12.5. Ефективність опрацювання багатотабличних запитів. 74

12.6. Внутрішня структура з’єднання таблиць. 77

12.6.1. Декартовий добуток таблиць. 77

12.6.2. Вибірка (вилучення тих рядків, які не задовольняють умові відбору) 79

12.7. Зовнішнє з’єднання таблиць. 80

12.7.1. Повне зовнішнє з’єднання. 82

12.7.2. Ліве і праве зовнішнє з’єднання. 85

12.7.3. Системи запису зовнішнього з’єднання. 86

12.8. З’єднання і стандарт SQL2. 88

12.8.1. Внутрішні з’єднання в стандарті SQL2. 89

12.8.2. Зовнішні з’єднання в стандарті SQL2. 92

12.8.3. Перехресні з’єднання і розширені запити на з’єднання в SQL2 94

12.8.4. Багатотабличні з’єднання в стандарті SQL2. 96

13. Підлеглі запити на вибірку. 99

13.1. Застосування підлеглих запитів. 99

13.1.1. Що таке підлеглий запит?. 100

13.1.2. Підлеглі запити в секції WHERE.. 102

13.1.3. Зовнішні звертання. 103

13.2. Умови відбору з підлеглими запитами. 104

13.2.1. Порівняння з результатом підлеглого запиту. 104

13.2.2. Перевірка на належність множині результатів підлеглого запиту 106

13.2.3. Перевірка на існування (предикат EXISTS) 107

13.2.3.1. Зв‘язок між перевіркою на існування (EXISTS) та перевіркою на належність множині (IN) 109

13.2.3.2. Зв’язок між перевіркою „для всіх” та перевіркою на не існування (NOT EXISTS) 112

13.2.4. Багатократне порівняння (предикати ANY та ALL) 114

13.2.4.1. Предикат ANY (перевірка . . . ANY . . .) 115

13.2.4.2. Предикат ALL (перевірка . . . ALL . . .) 118

13.3. Підлеглі запити і з’єднання. 121

13.4. Рівні вкладеності запитів. 123

13.5. Корельовані підлеглі запити. 124

13.6. Підлеглі запити в секції HAVING.. 126

13.7. Підсумки. Ефективність підлеглих запитів. 127

II. Зміна даних. 129

1. Внесення змін до бази даних. 129

1.1. Добавлення нових даних. SQL–оператор INSERT. 129

1.1.1. Однорядковий оператор INSERT. 130

1.1.1.1. Добавлення значень NULL. 131

1.1.1.2. Добавлення всіх стовпчиків. 131

1.1.2. Багаторядковий оператор INSERT. 132

1.2. Вилучення існуючих даних. SQL-оператор DELETE.. 133

1.2.1. Оператор DELETE.. 134

1.2.2. Вилучення всіх рядків. 135

1.2.3. Оператор DELETE з підлеглим запитом.. 135

1.3. Оновлення існуючих даних. SQL-оператор UPDATE.. 136

1.3.1. Оператор UPDATE.. 137

1.3.2. Оновлення всіх рядків. 139

1.3.3. Оператор UPDATE з підлеглим запитом.. 139

1.4. Підсумки. 140

Предметний покажчик. 142

Література. 147

Вступ

Будемо вивчати створення І.С. професійного рівня. (Література)

Архітектура БД.

1. локальні
2. файл-серверні
3. клієнт-серверні (2-рівневі)
4. багато (3-) рівневі.

(Картинки)

Локальні, файл - сервісні – вивчали в курсі АІС. Цей курс почнемо з вивчення основ клієнт – серверних технологій, які застосовуються до локальних БД.

Модульна система.

1-й модуль: повторення технологій роботи з локальними БД засобами Delphi.

(лаб.)

Завдання: написати І.С. – в кожного своя.

1 – ОО технологія розробки інтерфейсу форм редагування даних

2 – вікна редагування даних

3 – вікна пошуку даних

4 – + фільтрація

5 – вивід звітів.

⇒ перші кілька лабораторних занять.

Опис БД. (с. 284)

„Облік товару на складі”

Найчастіші звертання до БД – з метою отримати деяку інформацію (вибірка).

Є мова SQL

Structured Query Language

Це не алгоритмічна мова (вона не описує як потрібно виконати дії). Вона визначає, що потрібно отримати (форму, зовнішній вигляд) в результаті.

Оператори мови SQL поділяються на дві категорії

SQL

DDL DML

Data Data

Definition Manipulation

Language Language

мова мова

визначення маніпулювання

даних даними

оператор вибірки (SELECT) належить до DML.