PHP - це мова вбудованих в HTML-сторінки сценаріїв, що виконуються на сервері. Синтаксис запозичений з таких мов, як С, Perl, Java, і при цьому додана маса можливостей, яких цим мовам бракує.
Основні переваги РНР:
· безкоштовна;
· постійно вдосконалюється;
· працює на UNIX і Windows платформах;
· має широкий набір функцій (більше 3 тис.);
· припускає об’єктно-орієнтоване програмування.
Головним достоїнством РНР є здатність роботи з базами даних (MySQL, PostgreSQJL, InterBase, MS SQL і ін.).
Для тестування PHP скриптів необхідно встановити веб-сервер і інтерпретатор PHP. Можна скористатися пакетом Denwer (http://denwer.ru), який уже містить всі необхідні компоненти й настройки. Усі подальші коментарі припускають, що на вашій локальній машині встановлений пакет Denwer у директорію С:\WebServers\.
Файли з HTML кодом, які містять РНР код, повинні мати розширення .php. Тіло скипта обрамляється символами <?php і ?>. Скрипт може вбудовуватись в будь-яке місце HTML коду, більше того, РНР скрипти можуть чергуватися з HTML кодом. На відміну від сценаріїв, написаних на javascript, PHP скрипти виконуються не браузером, а сервером, тому кінцевий користувач відкриває в браузері вже остаточно згенерований сервером HTML код сторінки, у якому відсутні елементи PHP коду. Наприклад, для того, щоб переконатися в тому, що РНР сценарії обробляються, напишемо найпростіший код
echo "Привіт, я - скрипт PHP!"; ?> </body> </html>
Далі зберігаємо файл з ім'ям index.php у папці C:\WebServers\home\site1\www\. Потім запускаємо Denwer і в адресному рядку браузера набираємо http://site1, після чого у вікні браузера спостерігаємо текст
Привіт, я - скрипт PHP!
Неважко здогадатися, що оператор echo здійснює виведення інформації на екран. Аналогічно діє команда print.
Якщо тепер подивитися HTML код сторінки, ми побачимо таке
Як бачимо, сервер обробив скрипт, згенерував HTML код сторінки й жодних слідів від РНР не залишилося. Більше того, у РНР скрипт можна впакувати всю сторінку
При написанні програм на РНР, наприкінці кожного виразу необхідно ставити крапку з комою. Коментарі обрамляються сиволами /* і */. Однорядкові коментарі пишуть після комбінації //.
Далі розглянемо основні конструкції мови РНР.
4.2 Змінні в PHP
Імена змінних починаються зі знака $, після якого повинна слідувати буква. Імена змінних чутливі до регістра букв: наприклад, $var - не те ж саме, що $Var або $VAR. Ім'я змінної може складатися з будь-яких символів ASCII, код яких більше 127. Однак кириличні символи використовувати все-таки не рекомендується.
Важливою перевагою PHP є те, що в PHP не потрібно описувати змінні явно, та вказувати їхній тип. Інтерпретатор все це робить сам. Однак іноді він може помилятися (наприклад, якщо в текстовому рядку насправді задане десяткове число), тому зрідка виникає необхідність явно вказувати, який же тип має той або інший вираз.
Для роботи зі змінними в PHP є спеціальні функції:
isset() - перевіряє, чи була оголошена змінна й чи відрізняється її значення від NULL;
empty() - аналог isset();
unset() - убудована функція мови, що видаляє значення змінної й видаляє саму змінну зі списку доступних змінних.
4.3 Типи даних (змінних) в PHP
PHP підтримує 8 базових типів даних:
· 4 скалярні типи:
boolean. Логічний тип даних, змінні цього типу можуть набувати значення true (правда) або false (неправда).
integer. Цілочисельний тип даних, змінні можуть набувати цілі значення (...-2, -1, 0, 1, 2...) у діапазоні від -2^31 до +2^31. Якщо значення перевищує цей поріг - воно автоматично переводиться в тип float.
float. Числовий тип даних із плаваючою точкою, може містити як цілі, так і дробові величини.
string. Строковий тип даних. Містить довільну кількість різних символів. PHP не накладає ніяких обмежень на довжину рядка.
· 2 комплексних типи:
array. Масив, містить упорядкований список елементів.
object. Об'єкт, містить якийсь об'єкт (екземпляр класу).
· 2 спеціальні типи:
resource. Посилання на абстрактний елемент, т.зв. зовнішній ресурс. Приклади зовнішніх ресурсів - посилання на файл і посилання на результат виконання запиту.
NULL. Порожній тип даних, що позначає відсутність якого-небудь значення. Про такі значення звичайно говорять "не визначене". Порожнім значенням можна ініціалізувати змінні будь-якого іншого типу.
Є функція gettype(), що повертає тип, який РНР призначив для змінної. Існує також функція settype(), що явно встановлює тип.
Трохи докладніше розглянемо масиви, оскільки при взаємодії з базами даних доводиться оперувати з масивами.
Існує два типи масивів, що відрізняються за способом ідентифікації елементів.
У масивах першого типу елемент визначається індексом у послідовності. Такі масиви називаються простими масивами. Нумерація починається з нуля.
Ініціалізація масиву здійснюється двома способами.
а) Поелементно.
$mass[0] = "Нуль";
$mass[1] = "Один";
$mass[2] = "Два";
$mass[3] = "Три";
Крім того, можна не вказувати індекс. PHP автоматично привласнить елементу індекс останнього елемента плюс один, тобто додасть елемент у кінець масиву.
$mass[] = "Нуль";
$mass[] = "Один";
$mass[] = "Два";
$mass[] = "Три";
б) Можна вказати всі елементи масиву відразу.
$mass = array ("Нуль", "Один", "Два", "Три");
Масиви другого типу мають асоціативну природу, і для звертання до елементів використовуються ключі, логічно пов’язані зі значеннями. Такі масиви називають асоціативними масивами. Основною відмінністю асоціативних масивів від списків є можливість звертання до елементу масиву не по числовому індексу, а по індексу у вигляді рядка. Індекси асоціативного масиву називаються ключами.
$mass ["Один"] = 1;
$mass ["Два"] = 2;
$mass["Три"] =3;
echo $mass ["Один"]; //Виведе число 1
Для ініціалізації асоціативних масивів можна також використовувати інструкцію array():
Функції array_keys() і array_values() дозволяють одержати всі ключі і всі значення асоціативного масиву відповідно.
Припускається використання багатовимірних масивів. Наприклад, кожному елементу одномірного масиву можна привласнити інший масив, у результаті одержимо двовимірний масив:
