}
</style>.
Ще раз уточню, що таке розташування вихідного тексту не є обов'язковим, але в програмуванні це бонтон.
Те саме визначення можна застосувати відразу до декількох елементів. Для цього треба написати кілька селекторів підряд, розділяючи їхніми комами. Наприклад:
<style type="text/css">
p, h1, h2, h3, blockquote, ul, ol {font-family: Arial, Helvetica}
</style>
Такий підхід дозволяє зробити елементи выглядяючими однорідно. Принаймні, відразу стає зрозуміло, що автор попрацював над стилем своєї сторінки.
Нарешті, ще один аспект. Недарма CSS містить слово «Cascading» (каскадний). Напевно, таблиці стилів мають деяку властивість, що нагадує спадкування. Наприклад, якщо який-небудь стиль привласнений елементу <table>, те вхідні в нього елементи (тобто рядки й осередки) будуть мати саме цей стиль. Це, з одного боку, природно, з іншого боку, не так уже і очевидно з технічної точки зору. Те ж саме правило стосується, наприклад, елемента <body>, і узагалі всіх елементів, усередині яких є інші. Дія стилю поширюється на них без обмежень (доти, поки не зустрінеться інший стиль). Наприклад, що випливає визначення (задане сімейство шрифтів Arial, Helvetica) діє на все тіло сторінки, але не застосовується до маркірованого списку (ul), оскільки для нього заданий свій стиль (шрифт Times чи Times New Roman):
<style>
body {font-family. Arial, Helvetica; font-size: 12 pt }
ul {font-family: Times New Roman, Times } </style>
