русс | укр

Языки программирования

ПаскальСиАссемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование

Все о программировании


Linux Unix Алгоритмические языки Аналоговые и гибридные вычислительные устройства Архитектура микроконтроллеров Введение в разработку распределенных информационных систем Введение в численные методы Дискретная математика Информационное обслуживание пользователей Информация и моделирование в управлении производством Компьютерная графика Математическое и компьютерное моделирование Моделирование Нейрокомпьютеры Проектирование программ диагностики компьютерных систем и сетей Проектирование системных программ Системы счисления Теория статистики Теория оптимизации Уроки AutoCAD 3D Уроки базы данных Access Уроки Orcad Цифровые автоматы Шпаргалки по компьютеру Шпаргалки по программированию Экспертные системы Элементы теории информации

JavaScript


Дата добавления: 2015-07-09; просмотров: 795; Нарушение авторских прав


Лабораторна робота Мова JavaScript

 

 

Мета роботи: отримати навички створення сценаріїв на мові JavaScript.

 

Теоретичні відомості

 

JavaScript

 

Найпопулярнішою технологією написання сценаріїв для броузерів є мова JavaScript (хоча броузер Internet Explorer підтримує також мову VBScript). Мова JavaScript — це мова сценаріїв, що виникла на основі мови програмування Java. Вважалось, що вона буде простіша за Java у вивченні та користуванні, оскільки з самого початку була призначена для покращення інтерфейсу користувача і не претендувала на звання повноцінної мови програмування.

Мова JavaScript схожа на Java, але не забезпечує строгої перевірки типів. Середовище виконання JavaScript менше, ніж у Java, і містить меншу кількість типів даних. Мова JavaScript основана на об’єктах, але не є об’єктно-орієнтованою, тобто вона використовує вбудовані поширювані об’єкти, але не підтримує об’єкти, визначені користувачем, та механізм успадкування. Оскільки мова JavaScript не є компільованою, вона підтримує динамічне зв’язування і всі посилання на об’єкти перевіряються у процесі виконання сценарію. JavaScript підтримує функції без жодних спеціальних вимог до їх оголошень, що полегшує використання мови новачками.

Для визначення області сценарію JavaScript в коді HTML використовується дескриптор <script>; він позначає початок коду JavaScript, а </script> — його кінець. Весь текст, що знаходиться між цими дескрипторами, аналізується інтерпретатором JavaScript. Розглянемо наступний приклад:

<SCRIPT LANGUAGE=“JavaScript”>

alert(‘Hello World!!!’)

</SCRIPT>

В результаті буде висвітлено віконце з написом ‘Hello World!!!’. Дескриптор <script> може розташовуватись в будь-якому місці документа HTML і навіть не один раз. Цей дескриптор може містити наступні атрибути:



LANGUAGE — мова сценарію. Можливі значення: “JavaScript”, “JScript” (за замовчанням); “VBScript”, “VBS”.

SRC — вказує файл (ім’я або адресу URL), що містить код сценарію. Цей атрибут використовується в тих випадках, коли сценарій міститься не в документі HTML, а в окремому файлі.

Старі броузери, що з'явились раніше за JavaScript, ігнорують дескриптори <script> та </script>, а все, що міститься між ними, інтерпретують як вміст HTML-документа — тому результат може бути найнесподіванішим. Щоб зменшити ймовірність відображення коду сценарію у вікні старого броузера, слід заключити його у дескриптори коментарю <!-- та -->. Нові броузери будуть ігнорувати ці символи, виконуючи код сценарію, а старі (ті, що не розуміють сценарій), навпаки, будуть ігнорувати код сценарію. Наприклад,

<script language=”JavaScript”>

<!—

//код сценарію

//-->

</script>

Якщо використовується окремий сценарій JavaScript, то відповідний файл має бути з розширенням js.

 

Події

 

Сценарії в документі HTML призначені, зокрема, для обробки подій: натискання мишкою на елементі документа, наведення стрілки миші на елемент чи забирання її з нього, натиснення клавіші тощо. Більшість дескрипторів HTML мають спеціальні атрибути, що визначають події, на які можуть реагувати відповідні елементи. Список допустимих подій наведений нижче; він досить великий і розрахований на всі випадки життя. Значенням такого атрибуту-події є рядок, що містить сценарій — код-обробник події. Зазвичай обробники подій оформлюються у вигляді функцій, визначення яких розміщують у дескрипторі <script>. Розглянемо наступні приклади:

Приклад 1

<html>

<script>

function clickimage(){

alert (“Hello!”)

}

</script>

<img src=“pict.gif” onclick=“clickimage()”>

</html>

Приклад 2

<html>

<img src=“pict.gif” onclick=“alert(“Hello!”)”>

</html>

Є ще один метод, за допомогою якого можна визначати обробники подій. Майже для всіх дескрипторів HTML можна вказати атрибут ID — ідентифікатор. Його значенням є будь-який рядок, який грає роль індивідуального імені елемента в об’єктній моделі документа. З використанням цього атрибута для задання обробника події можна не використовувати атрибути-події; замість цього досить в контейнері <script> написати визначення функції-обробника події, ім'я якої створюється за шаблоном значення_ID.подія(). Розглянемо наступний фрагмент коду:

Приклад 3

<html>

<h1 id= “Myheader”>Привіт усім!</h1>

<script>

function Myheader.onclick(){

alert(“Привіт”)

}

</script>

</html>

Броузер, зустрічаючи в HTML-документі дескриптор з визначеним ідентифікатором ID, створює в об’єктній моделі цього документа об’єкт з тим же іменем. Для цього об’єкта існує метод обробки події. Назва метода співпадає з назвою події, однак синтаксис використання метода вимагає, щоб його ім'я було написане в нижньому регістрі. Елемент документа повинен бути завантажений раніше, ніж функція-обробник події. В таблиці 2.1 наведено основні події мови HTML.

 

Таблиця 2.1. Основні події для документів HTML

Подія До яких елементів застосовна Коли відбувається Обробник події
abort Зображення Користувач перериває завантаження, наприклад, натисканням на нове посилання чи кнопку зупинки onabort
blur Вікна, фрейми та всі елементи форм Користувач переносить фокус введення з вікна, фрейму чи елемента форми onblur
click Всі кнопки, перемикачі, прапорці та посилання Натискання мишею на елементі onclick
change Текстові поля та області, списки Користувач змінює значення елемента onchange
error Зображення, вікна Завантаження документа чи зображення призвело до помилки onerror
focus Вікна, фрейми та всі елементи форм Користувач переносить фокус введення у вікно, фрейм чи елемент форми. onfocus
load Тіло документа Користувач завантажує сторінку у броузер onload
mouseout Області, посилання Користувач пересуває стрілку миші за межі області чи посилання onmouseout
mouseover Посилання Користувач поміщає стрілку миші на посилання onmouseover
reset Форми Користувач повертає форму у вихідний стан (натисканням кнопки Reset) onreset
select Текстові поля та області Користувач виділяє поле вводу елемента форми onselect
submit Кнопки Submit Користувач передає форму на сервер onsubmit
unload Тіло документа Користувач закриває сторінку onunload

 



<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Код программы | Об'єктна модель документа


Карта сайта Карта сайта укр


Уроки php mysql Программирование

Онлайн система счисления Калькулятор онлайн обычный Инженерный калькулятор онлайн Замена русских букв на английские для вебмастеров Замена русских букв на английские

Аппаратное и программное обеспечение Графика и компьютерная сфера Интегрированная геоинформационная система Интернет Компьютер Комплектующие компьютера Лекции Методы и средства измерений неэлектрических величин Обслуживание компьютерных и периферийных устройств Операционные системы Параллельное программирование Проектирование электронных средств Периферийные устройства Полезные ресурсы для программистов Программы для программистов Статьи для программистов Cтруктура и организация данных


 


Не нашли то, что искали? Google вам в помощь!

 
 

© life-prog.ru При использовании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.

Генерация страницы за: 3.537 сек.