Загальноприйняте визначення товару — продукт праці, вироблений для продажу — залишається і при маркетинговому підході. Однак при цьому наголошується не стільки на ролі товару в його обміні на гроші, скільки на можливості його використовувати, споживати.
Тобто товар у системі маркетингу являє собою передусім продукт, з яким товаровиробник виходить на ринок, а також засіб, за допомогою якого задовольняють ринкові потреби.
Товар — усе, що може задовольнити потреби, що пропонують ринку з метою привернення уваги, придбання, використання або споживання (фізичні об'єкти, послуги, особи, місця, організації та ідеї).
Товар є серцевиною всього комплексу маркетингу. Якщо товар не спроможний задовольнити покупця і його потреби, то ніякі додаткові витрати і зусилля не в змозі поліпшити позиції товару на ринку.
Розрізняють п'ять рівнів товару, які відображають ієрархію споживчої цінності товару
Перший рівень — ключова цінність — це перевага (основна послуга), яку отримує покупець.
На другому рівні ключова цінність зусиллями маркетологів обертається на основний товар.
На третьому рівні формується очікуваний товар, тобто забезпечується набір характеристик, на які чекає споживач. На четвертому рівні маркетолог створює поліпшений товар, який перевершує звичайні очікування споживачів. Саме на цьому рівні розгортається конкуренція.
На п'ятому рівні представлено потенційний товар, пов'язаний з його поліпшеннями, котрі можливі в майбутньому. На цьому рівні фірми шукають нових способів задоволення потреб і вдосконалення товарної пропозиції. Поняття товар — це безліч компонентів і складових. Сукупно ці компоненти становлять відповідний комплекс, здатний забезпечувати заданий рівень задоволення потреб у рамках завдань, які вирішують за допомогою маркетингу. Товар характеризується набором атрибутів, що визначають практичну корисність товару для споживача.